Блог

yulstor

Платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 303,7 млн гривень

16.12.2024 14:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Упродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками екологічного податку спрямовано понад 303,7 млн гривень. Це майже на 65,6 млн грн, або на 27,5 відс., більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від того чи отримано дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надходження коштів від покупців після робочого дня (у вихідні/святкові дні) за допомогою платіжних карт Visa i MasterCard: як пр

16.12.2024 14:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.
Зокрема, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Водночас, Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.
Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу, в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ є абзац третій п. 11 ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Таким чином, отримані СГ платежі із використанням еквайрингу слід фіскалізувати із обов’язковим дотримання наступних умов: фіскалізація таких операцій відбувається не пізніше наступного робочого дня СГ на підставі виписок про рух коштів на рахунках СГ, з дотриманням хронології здійснення таких операцій, але не пізніше ніж придбаний товар буде вручений покупцю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

16.12.2024 14:50

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – листопаді поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 1,8 млрд грн, темп росту склав 157,0 відсотків.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та звернула увагу, що комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, які призводять до втрати доходів, у разі якщо платники не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.
«Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків», – підкреслила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закриття, зміна призначення/перепрофілювання об’єкта оподаткування або припинення господарської діяльності платника: яке значенн

16.12.2024 14:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує про таке.
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
У випадку закриття об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок припинення господарської діяльності платника податків, або зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування) платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, що закривається або щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття або зміни відомостей щодо об’єкта оподаткування подається платником податків у разі, якщо об’єкт оподаткування, на момент подання інформації, є відкритим та перебуває на обліку в контролюючому органі.
Заява за ф. № № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Заяви за формою № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка).
Відповідний стан об’єкта оподаткування проставляється з дотриманням п. 7 Пам’ятки.
При закритті об’єкта оподаткування/зміні призначення/перепрофілюванні у графу 14 «Стан об’єкта оподаткування» розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься одне із значень, що відповідає стану об’єкта оподаткування, що закривається, а саме:
5 – непридатний до експлуатації;
6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику;
7 – зміна призначення/перепрофілювання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До якого контролюючого органу подається Заява за ф. № 20-ОПП у разі переведення платника на обслуговування до іншого контролюючо

16.12.2024 14:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Пунктом 10.1 розд. Х Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків згідно з пунктами 10.5 – 10.21 розд. Х Порядку № 1588.
Порядок подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), встановлений розд. VIII Порядку № 1588.
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Якщо у суб’єкта господарювання виникає необхідність подання Заяви за ф. № 20-ОПП під час процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, то платником податків подається Заява за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального!

16.12.2024 14:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набирає чинності та вводиться в дію розділ VІІ «Ліцензування» Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 3817 право на отримання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
Також, відповідно до п. 42 ст. 46 Закону № 3817 підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або не здійснює листування з контролюючим органом через Електронний кабінет, або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.
Для здійснення листування з контролюючим органом в електронному форматі необхідно подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (форма F/J 1391602).
Додатково зазначаємо, що відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 47 Закону № 3817 підставою ненадання суб’єкту господарювання ліцензії в автоматичному режимі є, зокрема відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників єдиного податку третьої групи!

16.12.2024 14:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія.
Відповідно до підпунктів 213.2.8 та 213.2.9 п. 213.2 ст. 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Згідно п.п. 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.
Таким чином, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.
Проте, у разі здійснення платником єдиного податку виробництва та постачання власно виробленої електроенергії третім особам, позбавляє суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Видобування природного газу: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 38,5 млн грн рентної плати

16.12.2024 14:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 38,5 млн гривень. Сума надходжень виросла на понад 2,3 млн грн, або на 6,6 відс., у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року.
Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати за листопад 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?

13.12.2024 15:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які платники ПДВ не можуть застосувати до операцій з експорту окремих видів товарів нульову ставку?

13.12.2024 15:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками ПДВ, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку – резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відс. загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, – оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – Частка) та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 «Про затвердження Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.
Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., застосовують до операцій з експорту окремих видів товарів ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання окремих видів товарів на митній території України (14 або 20 відсотків).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4118. Попередня cторінка | Сторінка 130 з 412 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua