16:29
Несвоєчасне подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанол
11.12.2024 12:11
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до частини третьої ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти:
- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, біоетанолу, спиртового дистиляту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, звіт про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, - звіт про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду.
Ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений пунктом 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується.
Вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.
Згідно з частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції та малі виробництва пива подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції, мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штрафи, встановлені пунктами 31 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовуються.
Пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 встановлено, що до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених суб’єктом господарювання – малим виробництвом дистилятів, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), суб’єктом господарювання – малим виробництвом виноробної продукції, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) пива, виробленого суб’єктом господарювання – малим виробництвом пива, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Отже, за неподання/несвоєчасне подання/подання Звіту з недостовірними відомостями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:
- до суб’єктів господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- до малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
При цьому, штрафи, встановлені пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується у разі якщо:
- суб’єкт господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті та подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка;
- суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції та мале виробництво пива у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті та подав уточнений звіт до кінця такого кварталу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Контрагентами не використовується електронний сервіс ДПС для обміну РК: про зменшення продавцем податкового зобов’язання на підс
11.12.2024 12:10
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Зокрема, згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених абзацами п’ятнадцятим-вісімнадцятим п. 201.10 ст. 201 ПКУ, зокрема:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених абзацами другим – четвертим п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
На офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію про можливість обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED),API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа розрахунку коригування отримувачем, тобто фіксує дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.
Отже, зменшення податкових зобов’язань з ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ відображається постачальником у податковій декларації з ПДВ:
- за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування – у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
- за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН – у разі несвоєчасної реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН.
ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Враховуючи зазначене, ДПС рекомендує платникам податку для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати граничні терміни реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування відповідно до норм абзаців п’ятнадцятого − шістнадцятого пункту 201.10 статті 201 розділу V / абзаців другого – третього п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Водночас, дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!
11.12.2024 12:09
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців (ФОП) першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
- втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями):
• щодо платників першої і другої груп – в останній день місяця, в якому прийнято таке рішення;
• щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, в якому прийнято таке рішення.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема фізичні особи – підприємці, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність.
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з торгівлі алкогольними напоями!
11.12.2024 12:06
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким:
- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (далі – Постанова № 957), збільшений на 50 відсотків;
- ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
За інформацією, розміщеною на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html) до окремих видів алкогольних напоїв, на які з 01.12.2024 збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни, належать:
- спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки; коньяк (бренді) чотири зірочки; коньяк (бренді) п’ять зірочок; інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі; бренді ординарні, горілки виноградні (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 20);
- інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 – тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту));
- сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00);
- тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 59 00, 2206 00 89 00);
- вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
- вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
- вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00));
- вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Переваги офіційного працевлаштування для працівників та роботодавців
10.12.2024 11:30
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує про важливість задекларованої праці.
Переваги офіційного працевлаштування для працівників:
1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати).
2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників.
3. Право на належні, безпечні умови праці.
4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:
1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;
2.Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;
3.Трудова дисципліна;
4.Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 21,1 млрд грн ПДФО спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
10.12.2024 11:29
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 21,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли на понад 3,3 млрд грн, темп росту склав 118,7 відсотків.
Інформуємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 (далі – Постанова № 854) започаткувала впровадження в ДПС нові підходи до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).
Метою Державної податкової служби України під час реалізації експериментального проєкту є планування та виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання платниками податків своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, та мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Подання Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників
10.12.2024 11:28
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів запроваджено з 01 грудня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».
Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) подається з 01 грудня 2024 року.
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України» (далі – Порядок № 535) банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі Повідомлення з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Електронна форма Повідомлення розміщується на вебпорталі ДПС у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 535).
Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 535 Повідомлення не може бути подано або надіслано до ДПС у паперовій формі.
Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 535 визначено, що Повідомлення, складене з порушенням вимог Порядку № 535, ДПС не приймається, про що ДПС повідомляє банк у порядку, передбаченому п. 42.6 ст. 42 ПКУ.
Банк не пізніше операційного дня, наступного за днем отримання від ДПС такого повідомлення про неприйняття, надсилає ДПС нове Повідомлення із виправленими даними.
Ідентифікатор форми Повідомлення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів (код форми J1309901).
ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку Повідомлення надсилає платнику податку таке Повідомлення до електронного кабінету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Орендарем відшкодована сума комунальних платежів ФОПу – платнику єдиного податку другої та третьої груп (крім е-резидента): що з
10.12.2024 11:27
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 810 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 ЦКУ).
Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2189).
Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 2189).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Водночас, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:
- дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
- інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи сума відшкодованих комунальних послуг, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників збору за місця для паркування транспортних засобів – понад 41,3
10.12.2024 11:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Впродовж одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 41,3 млн гривень. Це у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 9,8 тис. грн більше, темп росту – 100,0 відсотків.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На Дніпропетровщині відкриті відокремлені пункти реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДП
10.12.2024 11:25
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
У Дніпропетровській області відкриті відокремлені пункти реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (представництва) (офіційний сайт ca.tax.gov.ua), в яких здійснюється надання електронних довірчих послуг на безкоштовній основі (електронні цифрові підписи, електронні цифрові печатки) терміном на 2 роки, та які знаходяться за адресами:
Кам’янська ДПІ:
м. Кам'янське, вул. Медична, 9, каб.101,
телефон для довідок (056) 370 10 41.
Новомосковська ДПІ:
м. Самар (Новомосковськ), вул. Олексія Цокура (Микити Головка), 30, каб. 110,
телефон для довідок (056) 370 10 42.
Павлоградська ДПІ:
м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14-А, каб.803,
телефон для довідок (056) 370 10 43.
Нікопольська ДПІ:
м. Нікополь, проспект Трубників, 27, каб. 102,
телефон для довідок (056) 370 10 46.
Криворізька ДПІ:
- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів (Пушкіна), 4а, каб. 101,
телефон для довідок (056) 477-99-53;
- м. Кривий Ріг, проспект Героїв-підпільників, 42, каб. 112а,
телефон для довідок (056) 404-06-95.
Дніпровська ДПІ:
- м. Дніпро, проспект Слобожанський, 95а, каб. 17,
телефон для довідок (056) 374-31-78;
- м. Дніпро, проспект Б. Хмельницького, 95а, вікна № 21 та №22,
телефон для довідок (0562) 36-96-59.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
