Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до норм статей 759 та 762 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2ст. 164 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
звертає увагу, що відповідно до норм статей 759 та 762 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначен ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2ст. 164 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 розд. ІV ПКУ.
Так, згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відноситься до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваног доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відс. від об’єкта оподаткування.
Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) приділяє особливу увагу офіційному працевлаштуванню найманих працівників.
Факти використання юридичними особами взаємовідносин з фізичними особами – підприємцями шляхом штучного формування витрат (нарахування та виплата доходів по ознаці 157) мінімізують сплату податків. Це відбувається, зокрема за рахунок найму працівників без офіційного оформлення трудових відносин та заниження фактично виплаченої заробітної плати (зокрема, укладення з ФОП цивільно-правових договорів), що відображається в податковій звітності.
Під час здійснення податківцями моніторингу господарської діяльності суб’єктів господарювання, додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори, а саме:
- фактичне здійснення господарської діяльності, яка не відповідає основному виду (неподання до ДПС заяви про зміну облікових даних);
- забезпеченість трудовими ресурсами (сезонний характер роботи та своєчасність подання/сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску);
- забезпеченість матеріальними ресурсами (наявність земельних ділянок, споруд, техніки та подання звіту за формою № 20-ОПП);
В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз господарської діяльності юридичних осіб/фізичних осіб – підприємців, виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють операції, що мають ознаки вдаваних, зокрема, придбавають послуги у економічнопов’язаних осіб, порівняння реальної заробітної плати з даними в інтернет-мережах та кількістю працівників із обсягами виконаних робіт та послуг, та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Частиною другою ст. 9 Закону № 265 визначено, що положення ст. 9 Закону № 265 не звільняють від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що з 01 жовтня 2024 року запроваджені нові форми звітів: форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ВП), форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ОП), та порядки їх заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.
Пунктом 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» встановлено, що Звіт форми № 1-ВП подають:
- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Звіт форми № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.
Отже, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт № 1-ВП.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Сільськогосподарські виробники в Україні мають можливість використовувати спеціальні режими оподаткування, спрямовані на підтримку цієї галузі та стимулювання її розвитку.
Під час здійснення моніторингу господарської діяльності сільськогосподарських виробників – платників єдиного податку (4 група), додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори:
1) заниження нормативної грошової оцінки земельних ділянок – ознака можливої мінімізації податку до сплати;
2) невірно або некоректно вказана площа ріллі або інших земельних ділянок:
- завищення – ризик маніпуляцій із врожайністю або обсягами продукції для продажу;
- заниження – призводить до необʼєктивного розрахунку реальної врожайності при аналізу структури продажу;
3) завищення або заниження частки сільгосппродукції:
- завищення – створення штучних умов для отримання спеціального режиму оподаткування. Як результат – втрати бюджету по податкам;
4) завищення або заниження мінімального податкового зобовʼязання:
- заниження – мінімізація податкових зобовʼязань, втрати бюджету;
5) помилки у кадастрових номерах - не впливають на надходження до бюджету та підлягають технічному коригуванню;
6) несвоєчасне внесення змін щодо розмірів земельних ділянок / ріллі (проведення звірок з даними Кадастру).
В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі проводиться опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз частки сільськогосподарського виробництва в загальному обсязі доходів підприємства, яка повинна складати не менше 75% та ставки податку, яка визначається залежно від нормативної грошової оцінки землі, що знаходиться у власності або оренді підприємства та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Чи потрібно фізичній особі – резиденту – контролюючій особі у 2024 році подавати повідомлення про набуття участі у контрольованих іноземних компаніях (КІК), якщо набуття частки у розмірі 15 відс. в іноземній юридичній особі відбулось у 2023 році, а така юридична особа вважається КІК з 01.01.2024 (після спливу перехідного періоду, який передбачений п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ)?
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.
Підпунктом 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ визначено, що іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа або юридична особа – резиденти України (контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відс.;
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Водночас, відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».
Підпунктом 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, зокрема встановлено, що фізична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.
З огляду на зазначене, подання Повідомлення до контролюючого органу – це дія фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК.
При цьому, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ регулює особливості застосування, зокрема критеріїв визнання іноземної компанії контрольованою іноземною компанією, що визначені підпунктом 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ, для 2022 – 2023 звітних (податкових) років.
Таким чином, якщо фізична особа – резидент України, що набула частку у 2023 році та не відповідала, з урахуванням вимог п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, критеріям визначення її контролюючою особи, у 2024 році не здійснювала дії щодо набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК, то підстави для подання до контролюючого органу Повідомлення у такої особи відсутні.
Однак, якщо фізична особа – резидент України у 2024 звітному році відповідає критеріям визнання її контролюючою особою, то у такої особи виникає обов’язок щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи та належним чином завіреною копією фінансової звітності такої компанії за відповідний звітний період такої КІК.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 35, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
За наслідками 2023 року Декларація подається не пізніше 31.12.2024.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар