Блог

yulstor

За якою ставкою оподатковуються військовим збором доходи, нараховані платниками, визначеними п. 162.1 ст. 162 ПКУ, до набрання ч

04.12.2024 15:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015 (1,5 відс.), незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників, які планують у наступному році здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування!

04.12.2024 15:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Звертаємо увагу, що відповідно до підпунктів 298.1.4 та 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ платники, які планують здійснювати господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування у 2025 році, мають не пізніше 16.12.2024 подати:
● заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2025 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
● заяву щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з I кварталу 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Де на вебпорталі ДПС розміщена інформація щодо мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?

04.12.2024 15:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким, починаючи з дати набрання чинності Законом № 4015:
- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків;
ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
Інформація щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оприлюднена на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ?

03.12.2024 13:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (далі – ПКУ) та п. 2 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VІ Порядку № 21).
Додаток 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д4)» (далі – додаток 4 (Д4)) подають платники податку, які заповнюють рядок 5 декларації, підприємства (організації) осіб з інвалідністю та платники податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).
Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 4 (Д4) до декларації проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 4 (Д4) з відміткою «Уточнюючий».
В уточнюючому розрахунку відображаються:
у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 4 (Д4) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 4 (Д4) якої уточнюється;
у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинули на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;
у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення) з відповідним знаком (+/-). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.
Уточнення показників у додатку 4 (Д4) (крім таблиць 3 та 4), здійснюється лише щодо рядків, які потребують виправлення (рядки без змін не зазначаються), у такому порядку:
у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «-» (тобто сторнуються);
в наступному рядку – зазначаються правильні показники.
Уточнення показників у таблицях 3 та 4 додатку 4 (Д4), здійснюється шляхом зазначення правильних показників.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як та за якою ставкою здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору особами, визначеними п. 16

03.12.2024 13:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:
- для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;
- для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може бути платником єдиного податку третьої групи юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на ко

03.12.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (зі змінами) затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим (частина друга ст. 16 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями)).
Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку третьої групи, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 118,4 млрд грн спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платники Дніпропетровщини

03.12.2024 13:52

Наповнення бюджетів – пріоритет у роботі податкової служби. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, збір до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини з початку поточного року склав понад 118,4 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – листопадом 2023 року на понад 21,0 млрд гривень.
До державного бюджету протягом одинадцяти місяців поточного року від платників надійшло понад 47,4 млрд грн, що на понад 9,9 млрд грн, або на 26,5 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.
Місцеві бюджети протягом січня – листопада 2024 року отримали понад 38,0 млрд грн, що на понад 6,6 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року. Темп росту надходжень складає 121,0 відсотки.
До спеціальних державних фондів у січні – листопаді 2024 року платники Дніпропетровської області спрямували майже 33,0 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на понад 4,5 млрд грн, або на 16,1 відс., більше минулорічного відповідного періода.
«Активна взаємодія податкової служби з бізнесом має певні результати. Висловлюю вдячність нашим платникам за роботу і стабільне забезпечення бюджетів такими необхідним для країни коштами. Продовжуємо комунікації щодо оперативного розгляду звернень платників. Працюємо задля підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства», – констатувала очільниця обласної податкової.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Основні види податкових ризиків

03.12.2024 13:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Пунктом 10 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженого Постановою № 854, визначено, що основними видами податкових ризиків є:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Коли та за якою ставкою сплачується військовий збір платниками єдиного податку третьої групи?

03.12.2024 13:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Абзацом другим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 1 відс. від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, встановлених ПКУ за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку (абзац четвертий п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»: нові соціальні показники

03.12.2024 12:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що з 01.01.2025 набере чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).
Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.
Так, прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць з 01.01.2025 становитиме, зокрема для працездатних осіб 3028 гривень (стаття 7 Закону № 4059).
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.
Відповідно до статті 8 Закону № 4059 з 01.01.2025 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.
Довідково: Закон № 4059 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.11.2024 № 178.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4118. Попередня cторінка | Сторінка 137 з 412 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua