Блог

yulstor

Платник має право повідомити про використання/відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року

01.01.2025 16:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстра

01.01.2025 16:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.
Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку!

01.01.2025 16:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку повідомила таке.
Із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141) (далі – наказ № 549), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 549 видано з метою реалізації положень законів України:
- від 22 лютого 2024 року № 3587-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (далі - Закон №3587);
- від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706).
Слід зазначити, що законами №№ 3587, 3706 були внесені зміни до частини п’ятої статті 11 «Особливості управління та обмеження щодо розпорядження об’єктами державної власності» Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185), якими впроваджуються особливості нарахування та сплати до державного бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
Зокрема, у Законі № 3587 передбачено, що: господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі і які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за відображеними у консолідованій, підтвердженій незалежним аудитором, річній фінансовій звітності результатами фінансово-господарської діяльності. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства.
Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу зі сплати господарськими товариствами дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово- господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Законом № 3706 доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом шостим такого змісту:
«господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк ке пізніше 01 липня року, що настає за звітним.».
Крім того, у Законі № 3706 викладено в новій редакції абзац дванадцятий статті 11 Закону № 185, відповідно до якого господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів.
Із метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень законів №№ 3587, 3706 форма доповнюється додатковими відмітками у полі 10 «Відмітка з платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» заголовної частини форми Розрахунку, а саме:
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, яке здійснює розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитом, та сплачує дивіденди з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до такої консолідованої фінансової звітності»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово-господарської діяльності за відповідний звітний рік»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) якого є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі».
В основній частині форми Розрахунку передбачено такі зміни.
Із метою приведення у відповідність до Закону № 3706 викладається у новій редакції рядок 02 форми Розрахунку: «Сума коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів / сума цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України».
Слід зазначити, що рядок 02 заповнюється не лише господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а й господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також державними унітарними підприємствами енергетичної галузі.
Також основну частину форми Розрахунку доповнено новим рядком 13.1, який є складовою рядка 13 та дає можливість задекларувати розстрочену суму дивідендів на державну частку згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, що сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
У новому рядку 13.1 відображається сума дивідендів на державну частку, яка підлягає сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської . діяльності товариства у відповідному році, та яка згідно з рішенням Кабінету - Міністрів України про розстрочення платежу, прийнятим відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності», сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Зауважимо, якщо платнику рішенням Уряду надано розстрочку для сплати платежу до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про таке розстрочення, зазначений платник, крім заповнення рядка 13.1, обов’язково:
- проставляє додаткову відмітку «Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово- господарської діяльності за відповідний звітний рік» у полі 10 форми Розрахунку;
- зазначає дату, номер, назву рішення Уряду, відповідно до якого здійснюється розстрочення сплати платежу, у таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу» форми Розрахунку.
У разі заповнення зазначених вище показників у формі Розрахунку штрафи за порушення термінів сплати, визначені у статті 50 глави 2 розділу П Податкового кодексу України (далі – Кодекс), до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу, не застосовуються.
Завдяки змінам до форми Розрахунку виправлено технічні неузгодженості у редакції рядка 14 «Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень, визначена за зміненим у звітному періоді нормативом (рядок 06 х рядок 10/100)» основної частини форми Розрахунку.
Крім того, платникам надано можливість відобразити інформацію стосовно:
- законодавчих підстав щодо застосування збільшеного нормативу, збільшення бази відрахування, розстрочення платежу відповідно до закону або рішення Уряду в оновленій таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу»;
- поданої консолідованої фінансової звітності у таблиці «Наявність поданих до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку: додатків - форм фінансової звітності». При цьому слід звернути увагу, що платник, який подає консолідовану фінансову звітність, обов’язково робить
- додаткову відмітку щодо подання такої консолідованої фінансової звітності у полі 10 заголовної частини форми Розрахунку. .
Аналогічні зміни має Додаток ВП до рядків 17 – 20, 22 – 22.1 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи наведене та те, що згідно з пунктами 49.18, 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) - календарний квартал, півріччя, три квартали, . рік, а також із метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 366, має подаватися за підсумками 2024 року у терміни, встановлені Кодексом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,1 млрд грн плати за землю

26.12.2024 15:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 6,1 млрд грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли майже на 779,7 млн грн, або на 14,7 відсотків. Про це повідомила в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця обласної податкової, наразі податкова служба разом з платниками співпрацюють у напрямку забезпечення стабільних надходжень до бюджетів.
Наталя Федаш акцентувала увагу на проєкті ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» та проінформувала про його можливості.
«Платники, які добровільно дотримуються вимог законодавства, мають від держави певні податкові преференції. Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оновлюватиметься щоквартально, це дозволить більшій кількості суб’єктів господарювання стати його учасниками. Дякуємо платникам за фінансову підтримку економіки!» – зазначила керівник податкової служби регіону.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що вважається відокремленим підрозділом юридичної особи?

26.12.2024 15:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ЦКУ). Для розд. IV ПКУ вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ГКУ).
Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (п. 1 ст.95 ЦКУ).
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (п. 3 ст. 95 ЦКУ).
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (п. 4 ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації (п. 5 ст. 95 ЦКУ).
Для цілей розд. IV ПКУ слід враховувати вимоги ст. 64 ГКУ, згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (п. 4 ст. 64 ГКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (п. 4 ст. 10 Закону № 755).
Отже, відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.
Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в ЄДР.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Придбання транспортного засобу для використання по всій території Україні або передачі його в оренду: заповнення граф 6 – 13 роз

26.12.2024 15:35

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до п’ятого (додаткового) (за наявності) або четвертого рівня Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 із змінами і доповненнями, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
Таким чином, у разі придбання транспортного засобу для використання по всій території Україні або передачі його в оренду, платник податків зазначає у графах 6 – 13 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП адресу місця реєстрації транспортного засобу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ: хто реєструє в Є

26.12.2024 15:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п. 201.3 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Зважаючи на те, що податкова накладна на звільнені від оподаткування ПДВ операції не містить суми ПДВ, то складання розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до такої податкової накладної не призводить до зменшення податкових зобов’язань з ПДВ постачальника /податкового кредиту покупця. Отже, розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної, складеної на звільнені від оподаткування ПДВ операції, підлягає реєстрації в ЄРПН продавцем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Збір за місця для паркування транспортних засобів: ФОПи поповнили місцеві бюджети на понад 6,3 млн гривень

26.12.2024 15:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи – підприємці (ФОП) скерували понад 6,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на 821,4 тис. грн, або майже на 15,0 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 51,0 млн грн рентної

26.12.2024 15:29

Протягом одинадцяти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Так, для сплати рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення визначено код бюджетної класифікації 13030000 і, зокрема рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату сплачується за кодом 13030900.
Нагадуємо, що отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням
кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для яких земельних ділянок, часток (паїв) не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

26.12.2024 15:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим.1 ПКУ МПЗ не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4462. Попередня cторінка | Сторінка 157 з 447 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua