Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ, або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної на виконання вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ, платник податку починає в подальшому використовувати товари/послуги в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності або виявляє помилку у такій зведеній податковій накладній, такий платник може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому у полі «До зведеної податкової накладної» зазначається код ознаки – 1.
В табличній частині розрахунку коригування зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники, які коригуються. При цьому у графі 1.2 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка зведеної податкової накладної, що коригується.
Другим рядком розрахунку коригування до такої накладної платник податку зазначає виправлені показники. При цьому у графі 1.2 такого розрахунку коригування вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в зведеній податковій накладній, що коригується.
У графі 2.1 розрахунку коригування у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, зазначається код причини коригування «201» – «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ».
Рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-» та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.
У графі 3 «Опис (номенклатура) товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» розрахунку коригування до такої зведеної податкової накладної зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених з метою нарахування податкових зобов’язань згідно із п. 198.5 ст. 198 ПКУ, які зазначені у відповідній податковій накладній та відповідно до яких проводиться коригування.
Крім того, у розрахунку коригування, складеному до зведеної податкової накладної з типом 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що оскільки згідно з п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», яким відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) може бути як товар, так і робота/послуга, та зважаючи на те, що для операцій з отримання від нерезидента товарів та робіт/послуг ПКУ встановлено різний порядок оподаткування ПДВ та відображення у податковій звітності, то надання відповіді на зазначене питання у кожному конкретному випадку виплати роялті нерезиденту потребує з’ясування обставин здійсненних операцій.
Враховуючи викладене, у разі виникнення питань щодо оподаткування та відображення у податковій декларації з ПДВ операцій з виплати роялті нерезиденту пропонуємо звертатись до контролюючого органу із запитом на надання індивідуальної податкової консультації в порядку, встановленому ст. 52 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Згідно із змінами, внесеними Законом України від 01 липня 2021 року № 1617-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (набрав чинності 21.11.2021), п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено в новій редакції:
Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1207) для цілей Закону № 1207:
зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм ст.ст. 25 і 26 Закону № 2464, якими визначено заходи впливу, стягнення та відповідальність за порушення Закону № 2464;
платники єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464.
Платники мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 1207 адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається КМУ.
Постановою КМУ від 06.12.2022 № 1364 встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі – Мінреінтеграції).
Відповідний Перелік територій затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП).
Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому, в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.
Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у Заяві за ф. № 20-ОПП, то він повинен подати Заяву за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При заповненні Заяви за ф. № 20-ОПП з виправленою (оновленою) інформацією у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
У разі виявлення платником податків помилки у заповненні графи 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування», у Заяві за ф. № 20-ОПП зазначається виправлена інформація щодо адміністративно – територіальної одиниці та території територіальних громад відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, де знаходиться об’єкт оподаткування, та у графі 2 «Код ознаки надання інформації» проставляється значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло майже 1,8 млрд гривень. Надходження виросли на понад 870,0 млн грн, або на 93,7 відс. у порівнянні з одинадцятими місяцями 2023 року.
Нагадуємо, що на суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 38,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом поточного року надходження до загального фонду держбюджету мали позитивну динаміку: у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року вони збільшились на понад 9,5 млрд грн, темп росту – 133,6 відсотків.
«Щиро дякую нашому бізнесу за роботу і відповідальне ставлення до сплати податків. Нагадую, що для сумлінного бізнесу податковою службою запроваджено проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». Для учасників цього проєкту діють особливі правила податкового адміністрування. За кожним із представників бізнесу, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, зокрема буде закріплено особистого комплаєнс-менеджера – фахівця податкової, який допоможе такому суб’єкту господарювання у вирішенні питань податкової сфери. Продовжуємо працювати задля стабільності і розвитку економіки», – зазначила Наталя Федаш.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек (далі – щоденний Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку, за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом.
Адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначена ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненням (далі – КУпАП).
Враховуючи викладене, у випадку нестворення (несвоєчасного створення) щоденних Z-звітів на реєстраторах розрахункових операцій або програмних реєстраторах розрахункових операцій, з причин потенційного/аварійного відключення електроенергії, суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за умови підтвердження такого факту належними доказами, зокрема, інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливості її постачання через пошкодження енергетичних мереж, тощо.
Водночас, у разі порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій та неможливості підтвердження, що такі порушення вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), посадові особи суб’єктів господарювання та особи, які здійснюють розрахункові операції будуть нести адміністративну відповідальність, встановлену ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015 запроваджені новації, зокрема для платників податку на прибуток підприємств, а саме:
► визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків (замість 18 відсотків);
► встановлення за 2024 рік для банків підвищеної базової ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів) (замість діючої на сьогодні базової ставки у розмірі 25 відсотків);
► заборона банкам на врахування у 2024 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2025 року до повного їх погашення;
► запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
► визначення з 01 січня 2025 року авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, у фіксованій сумі вираженій у євро замість мінімальних заробітних плат та окреме встановлення ставки для пунктів обміну іноземної валюти, які розташовані у м. Києві.
Більше щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом № 4015 – в Інформаційному листі ДПС № 8/2024, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/847114.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) щодо, чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) допомога у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надана за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави, повідомляє.
Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) внесені зміни до п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з абзацом першим п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, а також за наступні податкові (звітні) роки до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX» (далі – Указ № 64/2022), не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.
Дія абзацу першого п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність (абзац другий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Якщо платник податку отримував доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і Декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (абзац третій п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання Декларації у випадках, передбачених п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (абзац четвертий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Положення абзацу третього п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років, а також наступних податкових (звітних) років до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом № 64/2022 (абзац п’ятий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар