Блог

yulstor

На користь фізичної особи нараховано дивіденди: що з військовим збором?

09.12.2024 11:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Здійснення експортних операцій з постачання товарів, які підпадають під режим експортного забезпечення: заповнення заголовної ча

09.12.2024 11:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У заголовній частині податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ) передбачено автоматичне заповнення наступної інформації:
– у верхній лівій частині у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» у полі «Тип причини складання ПН» – 22; не може бути складено дві чи більше податкових накладних з типом причини «22» за однією датою та з однаковим порядковим номером;
– у полі «індивідуальний податковий номер» блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000.
Поля «Зведена податкова накладна» та «Складена на операції, звільнені від оподаткування» у верхній лівій частині заповненню не підлягають.
Блок «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» заповнюється в такому порядку:
- рядок «договір (контракт)»: мають бути обов’язково заповнені поля «дата» та «номер»;
- поле «відмітка про форвардний контракт»: позначка «Х» у цьому полі проставляється тільки в тому разі, якщо контракт, за яким здійснюється експорт окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ), є форвардним. Якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів-РЕЗ, не є форвардним, поле не заповнюється;
- поле «митна декларація» при складанні ПН_РЕЗ не заповнюється. Інформація про дату і номер митної декларації може бути зазначена в цьому полі у розрахунку коригування, який складається після завершення митного оформлення.
Якщо експорт Товарів-РЕЗ здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців не перевищує 20,0 відсотків), у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 4015: новації для платників військового збору

09.12.2024 11:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015 викладено у новій редакції підпункти 1.1 – 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є:
1) особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ;
2) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
3) платники єдиного податку третьої групи.
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».
Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування збором є:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 163 ПКУ;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 292 ПКУ.
Нормами п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що ставка збору становить:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 цього пункту;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників!

09.12.2024 11:12

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», введено в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:
- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;
- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи має право платник податку, у разі відмови продавця скласти ПН/РК, додати до податкової декларації з ПДВ заяву із скаргою на т

06.12.2024 14:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.
Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6) (додаток 6) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Виходячи з форми додатка 6 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.
При цьому подання додатка 6 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про застосування фінансовими установами (крім страховика) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків

06.12.2024 14:30

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), яким змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.
Новацією Закону № 4015 є, зокрема, визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс. замість 18 відсотків.
Положеннями нової редакції п. 136.1 прим. 1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 (які набирають чинності з 01.01.2025), визначено види доходів за категоріями платників, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс., зокрема при:
- оподаткуванні прибутку фінансової установи (крім страховика), у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;
- оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- застосуванні положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 8/2024 «Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846662.html).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості заповнення таблиць 1 та 2 додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ

06.12.2024 14:29

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, підприємств (організацій) осіб з інвалідністю та платників податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, обов’язковим є подання Додатка 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу (Д4)» (далі – Додаток 4) до декларації.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1.
Додаток 4 до декларації заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ.
Таблиця 1 Додатка 4 заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України наступним чином:
- у графі 2 відображається назва операції, що відповідає наведеним у відповідних пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ;
- у графі 3 – норма ПКУ (підпункт, пункт та стаття ПКУ), за якою операції відносяться до таких, що не є об’єктом оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України;
- у графі 4 – обсяг постачання (загальною сумою за звітний період без розшифровки в розрізі контрагентів) по такій операції.
Таблиця 2 Додатка 4 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ, у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку, відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Дані щодо найменування та коду відповідної податкової пільги згідно з довідниками пільг вказуються в графах 2 «Найменування податкової пільги» та 3 «Код податкової пільги згідно з довідником пільг» таблиці 2 Додатка 4.
Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
У разі відсутності коду пільги у довідниках податкових пільг станом на дату подання декларації у графі 3 таблиці 2 Додатка 4 проставляється умовний код «99999999».
Інші графи таблиці 2 Додатка 4 заповнюються наступним чином:
- у графі 4 зазначається сума податку на додану вартість, несплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги. У разі, якщо така сума має від’ємне значення, графа 4 не заповнюється;
- у графі 5 – обсяги звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг у розрізі пільг.
Значення графи 5 таблиці 2 Додатка 4 рядка «Усього ****» переноситься до рядків 5 та 5.1 декларації.
У графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 4 відображаються обсяги операцій з придбання товарів/послуг, які придбані у поточному та попередніх звітних (податкових) періодах, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг, за ставками 20 відс., 7 відс., 0 відс. або 14 відсотків.
У разі використання у поточному звітному (податковому) періоді придбаних товарів/послуг одночасно у декількох звільнених від оподаткування операціях, у графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 4 вказуються обсяги придбання таких товарів/послуг пропорційно їх використанню у відповідних пільгових операціях.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: за якою датою складається

06.12.2024 14:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Підпунктами 97.1, 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 3813: новації

06.12.2024 14:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує.
З 01 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Закон № 3813 покликаний надати платникам з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів.
Мета імплементації норм Закону № 3813 – стимулювання бізнесу, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою з боку держави.
Таким платникам будуть надані вагомі переваги.
Законом № 3813, зокрема, запроваджено:
1) терміни «комплаєнс»;
2) Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
Важливо!
Віднесення платників до Переліку здійснюється за певними загальними вимогами та критеріями, які встановлені наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
3) щоквартальне включення до Переліку юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування. Це здійснюватиметься автоматично.
4) ведення Переліку забезпечуватиме ДПС України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
5) щоквартальна публікація ДПС України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;
6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв, такої аналітичної інформації через електронний кабінет;
7) отримання платниками податків, включених до Переліку, певних переваг.
Переваги, надані Законом № 3813:
1) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
2) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (становить 5 та 10 робочих днів відповідно);
3) отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів;
4) закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
5) право платника податків на свій запит у 5-ти денний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Комплаєнс-менеджер – це посадова особа, яка надасть відповіді платнику на податкові запитання. Він супроводжує усі податкові процеси такого платника, тобто є його помічником.
Менеджер буде нагадувати платнику про терміни сплати, упередження виникнення ризиків, відповідати на питання, використовуючи різні засоби зв’язку.
До переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні та фізичні особи – підприємці.
Існує 6-ть категорій таких платників:
- юридичні особи на загальній системі оподаткування;
- юридичні особи – на спрощеній системі оподаткування 3-ї та 4-ї груп;
- резиденти Дія.Сіті;
- ФОПи – на загальній системі оподаткування;
- ФОПи – на спрощеній системі оподаткування.
Наразі запрацював розроблений ДПС України окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» для інформування платників податків.
На цьому сайті можна отримати зручний доступ до корисної інформації, зокрема, ознайомитись з Переліками платників та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів.
Перший перелік буде сформований та затверджений і оприлюднений у грудні поточного року.
Новий Закон № 3813-IX відкриває нові можливості для бізнесу в Україні. Пропонуємо платникам податків скористатися наданими перевагами і створити ще більш ефективну та прозору систему взаємодії з державою.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Доходи виплачені у негрошовій формі: що з військовим збором?

06.12.2024 14:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
При цьому, ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.
При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.
У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 ПКУ, а саме:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Тобто, для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4462. Предыдущая cтраница | Страница 169 из 447 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua