Блог

yulstor

Як у Додатку 6 до декларації з акцизного податку слід поділяти алкогольні напої?

27.08.2024 12:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.
Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).
Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.
Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 6 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.
У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.
При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 до Декларації наступним чином:
- у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;
- у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;
- у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичні особи сумлінно сплачують транспортний податок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

27.08.2024 12:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 8,4 млн грн транспортного податку, що на понад 5,2 млн грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту – 261,7 відсотків.
Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт – ПКУ)).
Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства

27.08.2024 12:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.
При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата за користування надрами: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 51,0 млн гривен

27.08.2024 12:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Впродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за користування надрами надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
- видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
- видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
- видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
- видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
- видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

27.08.2024 12:29

Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – липні 2024 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження виросли порівняно з січнем – липнем 2023 року на понад 3,9 млрд грн, або на 20,8 відсотків.
Взаємодія з платниками є важливим напрямком роботи податкової служби. Податківцями області проводиться активна робота з надання платникам консультацій і роз’яснень законодавства, здійснюється оперативний зворотний зв’язок з вирішення питань, які виникають в ході виконання платниками податкових зобов’язань. Розвиваються електронні сервіси ДПС, за допомогою яких платники мають можливість у форматі онлайн отримати необхідні послуги.
Наталя Федаш зазначила, що результатом нашої роботи є зміцнення партнерських відносин між платниками та податковою службою, посилення податкової дисципліни платників, а отже і збільшення обсягів надходжень до бюджетів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Пільги, які встановлені для фізичних осіб щодо сплати земельного податку

27.08.2024 12:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (із змінами) «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

27.08.2024 12:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (абзац перший п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги та зазначені у переліку згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Отже, положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на операції з добровільного перерахування коштів (або передання товарів, визначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.
Якщо платник податку на прибуток добровільно перерахував кошти, передав товари, що визначені у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави, то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких коштів (вартість товарів) у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період до припинення або скасування воєнного стану на території України щодо непроведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, у тому числі, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Тому, у разі надання платником податку на прибуток гуманітарної допомоги для потреб забезпечення оборони держави з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої гуманітарної допомоги та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не проводяться щодо сум такої гуманітарної допомоги за умови, що зазначена гуманітарна допомога використана для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається в електронній формі?

26.08.2024 21:36

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення 1130).
Реєстрація осіб платниками ПДВ здійснюється на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява № 1-ПДВ), яка подається до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи в порядку, визначеному п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
У Заяві № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Абзацом третім п. 3.8 розділу ІІІ Положення 1130 визначено, зокрема, що з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розділу I ПКУ, подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.
Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розд. I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Згідно з п. 183.8 ст. 183 розділу V ПКУ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п.181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.
Враховуючи зазначене, особа, яка надсилає Заяву № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи одночасно із Заявою № 1-ПДВ в електронній формі, до якої додається документ довільного формату та завантажуються копії підтверджуючих документів.
Якщо підтверджуючі документи не були подані одночасно із Заявою №1-ПДВ, то вони можуть бути подані особою до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155, зокрема через Електронний кабінет.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізичній особі не надсилалися (не вручалися) ППР з плати за землю: за який період нараховується податкове зобов’язання?

26.08.2024 21:35

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36. 1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – з 287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Строк сплати за землю

26.08.2024 21:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права землекористування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Нарахування відповідних сум земельного податку фізичним особам – платникам податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної части (паю), щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Увага!!! Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст.287 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 170 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua