Блог

yulstor

Інтернет-торгівля: у разі здійснення розрахункових операцій необхідно дотримуватись законодавства

23.08.2024 14:17

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
На даний момент online-торгівля активно розвивається і при бажанні в мережі Інтернет можна придбати майже будь-який товар або замовити будь-яку послугу.
Однаково ефективно продаються як будматеріали оптом, так і одяг, взуття та інша продукція в роздріб, зникає географічна прив’язаність до точки реалізації продукції.
Враховуючи те, що Інтернет-торгівля представляє собою сучасну онлайн торгівельну мережу та є суттєвим доповненням традиційної торгівлі, звертаємо увагу платників, на безумовне дотримання законодавства у разі здійснення розрахункових операцій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло майже 2,7 млрд грн рентної плат

23.08.2024 14:16

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – липня 2024 року до загального фонду Державного бюджету України платники Дніпропетровщини спрямували майже 2,7 млрд грн рентної плати. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли на понад 1,2 млрд грн, або на 81,2 відсотки.
«Сумлінна і в повному обсязі сплата податків і зборів – це важливий внесок нашого бізнесу в фінансову підтримку економіки, особливо зараз! Дякуємо нашим платникам за належне ставлення до виконання своїх обов’язків!» – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внутрішньо переміщена особа за витратами, понесеними на оренду житла, має право на податкову знижку за певних умов

23.08.2024 14:14

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

20.08.2024 15:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт) передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Дохід визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, витрати визначаються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями (сумарне значення рядків 1.1 – 1.11 відображається у рядку 1 Звіту), а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) (сумарне значення рядків 2.1 – 2.6 відображається у рядку 2 Звіту). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації, зокрема:
у рядках 1.1 – 1.3 та 2.1 – 2.2 Звіту – показники лише бюджетних установ (організацій);
у рядку 1.4 – дотації (субсидії), фінансування, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної допомоги;
у рядку 1.5 – вартість отриманих активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;
у рядку 1.6 – загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
у рядку 1.6.1 – сума отриманої благодійної допомоги (складова рядка 1.6 Звіту). У даному рядку можуть відображатися отримані види благодійної допомоги, передбачені ст.ст. 5, 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;
у рядку 1.6.2 ГД – вартість отриманої гуманітарної допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту (складова рядка 1.6 Звіту);
у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (складова рядка 1.6 Звіту).
Крім того, у рядку 1.6.3 Звіту відображаються:
суми коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
надходження для потреб забезпечення оборони країни згідно з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т. ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.3, 2.4 (та рядках 2.4.1, 2.4.2 ГД і 2.4.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т. ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
У рядках 1.7 – 11 Звіту зазначаються:
у рядку 1.7 – разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів;
у рядку 1.8 – суми коштів, які надходять до пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення (заповнюють лише пенсійні фонди);
у рядку 1.9 – пасивні доходи, визначені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
у рядку 1.10 – вартість активів, отриманих у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
у рядку 1.11 – інші доходи, не відображені в рядках 1.1 – 1.10. Наприклад, у цьому рядку зазначають дохід від орендної плати, від продажу основних засобів, запасів тощо.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахований об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (сума рядків 3 та 4 Звіту).
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3 Звіту) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4 Звіту).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» Звіту (дорівнює значенню рядка «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій» Звіту.
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру місць зберігання

20.08.2024 15:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Згідно з ст.15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання.
Суб’єкту господарювання не потрібно додатково вносити до Єдиного реєстру відомості про приміщення, в якому будуть зберігатись алкогольні напої та/або тютюнові вироби/та або рідини, що використовуються в електронних сигаретах, якщо відомості про таке приміщення вже внесено до Єдиного реєстру іншим суб’єктом господарювання.
При цьому зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у приміщенні, яке зареєстровано як місце зберігання в Єдиному реєстрі іншим суб’єктом господарювання, має бути оформлене відповідними первинними документами, що надають право на таке зберігання (договір про зберігання товару, договір оренди складського приміщення, товарно – транспортні накладні на переміщення товару тощо).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата: за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року понад 904,0 млн гривень

20.08.2024 15:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування залізних руд від платників надійшло понад 904,0 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – липнем 2023 року надходження виросли на понад 583,0 млн грн, темп росту – 281,6 відсотків.
Нагадуємо, що 30.08.2024 – останні день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за липень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

20.08.2024 15:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок).
Повернення коштів єдиного внеску здійснюється па підставі Заяви платника про повернення коштів, яка подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. Таку Заяву також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет».
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що формою Заяви, визначеною у Додатку 1 до Порядку, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто па кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
Згідно з п.10 Порядку, Заява залишається без задоволення у таких випадках:
- невідповідність Заяви формі, визначеній у Додатку 1 до Порядку
- недостовірність викладеної у Заяві інформації;
- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
- наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
- ненадання документа, що додасться до Заяви згідно з пунктом 6 цього Порядку.
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ па повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Неплатником ПДВ отримано послуги від нерезидента на митній території України: на який рахунок сплачується ПДВ?

20.08.2024 15:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок на додану вартість (податок) за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
Зарахування надходжень за відповідними податками та зборами здійснюється на реквізити бюджетних рахунків у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.
Перелік кодів класифікації доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами) (далі – наказ № 11).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (зі змінами) (далі – Постанова № 106) встановлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно з додатком до постанови.
З урахуванням вимог Постанови № 106 та наказу № 11 в Державній казначейській службі України відкриваються рахунки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та кодів класифікації доходів бюджету, на які платники перераховують відповідні податки, збори, платежі.
Для сплати ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України застосовується код класифікації доходів бюджету 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Актуальні реквізити рахунків, на які мають сплачуватися ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України, розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надання ФОПом послуги доступу до мережі Інтернет: що з єдиним податком?

20.08.2024 15:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З урахуванням вимог абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи – підприємці, які надають, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Згідно з п. 80 частини першої ст. 2 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) послуга доступу до мережі Інтернет – електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Оператор електронних комунікацій (оператор) – суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами (абзац перший п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (абзац третій п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (п. 87 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідно до норм Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Тобто, фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають електронні комунікаційні послуги, у тому числі послуги доступу до мережі Інтернет, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Слід зазначити, що положеннями п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.
Водночас, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу Заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів

20.08.2024 15:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (далі - Наказ № 148), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником па бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску па бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу»
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи - підприємці та громадяни - податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
- юридичними особами:
у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» - код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
- громадянами:
у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Приклади заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Новини» та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 172 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua