Блог

yulstor

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує штрафні (фінансові) санкції та пеню по податках?

20.08.2024 15:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями (далі – БКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).
У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.
Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів.
Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З ввезених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 105,5 млн грн акцизного податку

20.08.2024 15:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Протягом січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини з ввезених товарів спрямували майже 105,5 млн грн акцизного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 68,3 млн грн, або на 184,2 відсотки.
За словами очільниці податкової служби регіону, акцизний податок наповнює як державний, так і місцеві бюджети. Він є одним із основних у формування дохідних частин скарбниць різних рівнів. Існування незаконного ринку підакцизних товарів негативно відображається на рівні бюджетних надходжень, якості таких товарів, дотриманні прав споживачів, а іноді становить загрозу життю та здоров'ю громадян.
«Господарська діяльність, пов’язана з обігом підакцизної групи товарів, яка здійснюється відповідно до законодавства, захищає як права споживачів, так і самих суб’єктів господарювання. Дякуємо бізнесу за сумлінну сплату податків!» - зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів майже 305,1 млн грн плати за землю

20.08.2024 15:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Впродовж січня – липня 2024 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 305,1 млн грн плати за землю, що на понад 18,6 млн грн, або на 6,5 відс. більше ніж у аналогічному періоді минулого року.
Звертаємо увагу, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

16.08.2024 15:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI, – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області (п.п. 288.5.6 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим, другим, шостим – восьмим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
- встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи необхідно платнику узгоджувати з контролюючим органом здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі?

16.08.2024 15:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).
Згідно з п. 92.4 ст. 92 ПКУ не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації.
При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем.
У випадку, передбаченому абзацом першим п. 92.4 ст. 92 ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 не застосовуються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Продаж алкогольних та тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах: які обмеження?

16.08.2024 15:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
- особами, які не досягли 18-річного віку;
- особам, які не досягли 18-річного віку.
Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
- у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);
- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
- з торгових автоматів;
- на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
- поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
- з рук, лотків;
- у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Забороняється продаж будь-яких товарів (продукції) дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби, електронні сигарети, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
На час проведення масових заходів сільські, селищні, міські ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов’язані звернутися до покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
У разі відмови покупця надати один із документів, передбачених ст. 71 Закону № 3817, продаж чи передання такій особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння забороняється.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем виробництва, яке внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відс. річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 631,0 млн грн податку на нерухоме майно отримали з початку року від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини

16.08.2024 15:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – липня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 631,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на 82,5 млн грн, або на 15 відс., більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно сплачені податки і збори та нагадала, що на вебпорталі ДПС працює розділ «Онлайн-навчання». У фокусі цього сервісу – інформаційні потреби платників податків. Платники мають можливість отримати корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати податків. Функціонування «Онлайн-навчання» є інструментом для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків. Структура навчального розділу мобільна та сфокусована на потребах платників податків.
У розділі «Онлайн-навчання», зокрема запроваджено підрозділ «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», в якому платники можуть ознайомитись з корисною інформацією, пов’язаною зі сплатою податку на нерухоме майно.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 15,2 млн грн частини чистого прибутку

16.08.2024 15:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – липні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 15,2 млн грн частини чистого прибутку.
Нагадуємо, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Користуйтесь електронними сервісами ДПС для своєчасної сплати податків

16.08.2024 15:41

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність дотримання платниками податків вимог чинного законодавства стосовно забезпечення своєчасності сплати податків, зборів і платежів та єдиного внеску.
З метою задоволення потреб платників Державна податкова служба постійно працює над розвитком сучасних електронних сервісів.
Повідомлення про наявність податкового боргу та необхідність його сплати платники можуть отримати в Електронному кабінеті, мобільному застосунку «Моя податкова» та чатботі InfoTAX.
В меню Електронного кабінету «Стан розрахунків з бюджетом» платникам доступна наступна інформація:
- зведена інформація по кожному виду платежу та інформація по кожному виду податку в розрізі проведених операцій,
- перегляд даних,
- вивантаження зведеної інформації (.xls),
- реквізити для сплати податку (платежу);
Крім того, для фізичних осіб в Електронному кабінеті наявна можливість сплати податків, зборів, платежів з використанням запропонованих платіжних систем або QR-кодом.
Також фізичні особи можуть сплатити податки за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова» у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».
Додатково інформуємо, що з 1 травня 2024 року платники податків мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами за даними органів ДПС:
- за будь-який рік, поточний рік та минулі роки окремо;
- з розрахунком пені на суму наявного податкового боргу на день звернення платника;
- з підписом/без підпису посадової особи контролюючого органу.
Тож пропонуємо користуватись електронними сервісами ДПС для економії часу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 418,2 млн грн єдиного податку

16.08.2024 15:40

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Впродовж семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 418,2 млн грн єдиного податку.
Звертаємо увагу, що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі отриманням коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані.
При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску, у платника єдиного податку не має підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 173 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua