Блог

yulstor

Сплата/повернення платежів: новації законодавства

06.08.2024 15:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені здійснюється відповідно до вимог ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені».
Законом України від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» внесено зміни до ст. 43 ПКУ, а саме:
- пункт 43.2 «У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків»;
- пункт 43.4 «Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг»;
- абзац перший пункту 43.41 слова «на поточний рахунок платника податків в установі банку» замінено словами «на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг».
Слід зазначити, що небанківський надавач платіжних послуг – це надавач платіжних послуг, що не є банком.
До небанківських надавачів платіжних послуг належать:
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв'язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції!

06.08.2024 15:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.
При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників! Удосконалення процесів ведення обліку платежів

06.08.2024 15:36

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
- подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
- визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;
- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
- управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: кількість зареєстрованих ПРРО з початку поточного року збільшилась

06.08.2024 15:34

Станом на 01.08.2024 на Дніпропетровщині суб’єктами господарювання зареєстровано 17 304 РРО і 57 034 ПРРО (станом на 01.01.2024 РРО – 18 598, ПРРО – 50 250).
Зокрема, у липні поточного року платники зареєстрували 388 РРО і 1 867 ПРРО.
Нагадуємо, що у разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями – із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може платник повторно подати таблицю даних платника ПДВ, якщо рішення про її неврахування було оскаржено в адміністративному/

02.08.2024 11:27

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Постанова № 1165).
Відповідно до п. 15 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.
Згідно з п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування Таблиці, про відповідність платника ПДВ (податок) критеріям ризиковості платника (далі – Порядок розгляду скарги), затвердженого Постановою № 1165, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня платником ПДВ може бути подана скарга на рішення комісії регіонального рівня.
Відповідно до п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом:
- 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
- 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податку, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.
Строк розгляду скарги не може бути продовжено.
Розгляд скарги платника податку, який вияв бажання взяти участь у розгляді скарги, може бути перенесено в межах строку розгляду скарги у разі оповіщення через автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу, в межах адміністративної територіальної одиниці, в якій перебувають комісія центрального рівня та/або платник податку в період, визначений для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції з таким платником податку. Водночас платнику податку надсилається повідомлення з відміткою «повторно».
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін (п. 12. Порядку розгляду скарги).
При цьому рішення комісії центрального рівня, прийняте за результатами розгляду скарги, стосується конкретної Таблиці з відповідними номером та датою.
Кожна наступна Таблиця, направлена платником податку на реєстрацію до ДПС, отримує власний вхідний реєстраційний номер та приймається комісією регіонального рівня для розгляду як новий документ.
Таким чином платник податку має можливість повторно сформувати нову таблицю, та направити її на розгляд комісії регіонального рівня відповідно до п. 12 Порядку зупинення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена

02.08.2024 11:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Підпунктом 4 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), визначено, що за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції № 449.
При цьому абзацами першим – другим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 встановлено, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Враховуючи викладене, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи застосовується відповідальність до платника єдиного внеску, який помилково сплатив суму єдиного внеску не на належний рахунок

02.08.2024 11:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у терміни, встановлені частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464.
Згідно з п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, сплачені суми, зокрема, єдиного внеску, рознесені на підставі відповідної інформації Казначейства, відображаються в інтегрованих картках платників датою їх зарахування на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня, передбачені cт. 25 Закону № 2464, розрахунок яких здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, із змінами) (далі – Порядок № 417), у випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та виникнення недоїмки, здійснюється повернення коштів.
Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених не на належний рахунок 3556, платник має подати до контролюючого органу за місцем обліку заяву про повернення помилково сплачених коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417 разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (п. 6 Порядку № 417).
Контролюючий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження Заяви перевіряє надану платником інформацію та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 417. Розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 орган ДПС формує на підставі такого висновку у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання (пп. 9, 13 Порядку № 417).
При цьому у разі підтвердження помилкової сплати сум єдиного внеску не на належний рахунок 3556 із дотриманням граничних строків сплати єдиного внеску та здійснення платником єдиного внеску дій, передбачених п. 6 Порядку № 417 (подання Заяви разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556, із обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань»), підстави для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску відсутні.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

02.08.2024 11:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники Дніпропетровщини з початку поточного року забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів та державних цільових ф

02.08.2024 11:24

У січні – липні 2024 року від платників Дніпропетровщини надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) понад 71,0 млрд гривень.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, державний бюджет у січні – липні 2024 року поповнився на понад 27,9 млрд грн, що на понад 5,6 млрд грн, або на 25,5 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Місцеві бюджети протягом семи місяців поточного року отримали понад 23,0 млрд грн, що на понад 3,9 млрд грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту надходжень складає 120,8 відсотків.
До державних цільових фондів у січні – липні 2024 року платниками спрямовано понад 20,1 млрд грн єдиного внеску, що на понад 2,6 млрд грн, або на 15,2 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2023 року.
Дякуємо платникам за роботу і фінансову підтримку держави!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

02.08.2024 11:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:
- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 177 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua