Блог

yulstor

До уваги суб’єктів господарювання, які набули право власності на об’єкти нерухомості!

02.08.2024 11:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Слід зазначити, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ПКУ, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.
Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річну Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка подається за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.
Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не стосуються подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за річний звітний період.
Враховуючи викладене, до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, що призвело до збільшення або зменшення податкового зобов’язання, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;
- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних?

29.07.2024 11:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо протягом визначеного у п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи можуть ФОПи, які постачають електронні комунікаційні послуги, застосовувати спрощену систему оподаткування?

29.07.2024 11:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує,що відповідно до абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності надають, зокрема послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас згідно з п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг в сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, в тому числі надають доступ до таких мереж.
При цьому з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» із змінами, який визначає, що оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації», діяв до 01.01.2022, який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття провайдер телекомунікацій (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 із змінами. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Разом з тим, для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД-2010, які вбачають здійснювати суб’єкти господарювання, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні особи ‒ підприємці, які постачають електронні комунікаційні послуги не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 19,1 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

29.07.2024 11:23

Протягом перших двох кварталів поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 19,1 млрд грн податків, зборів і платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 4,4 млрд грн, або на 30,6 відсотків.
«Дякую всім платникам, які самовіддано працюють, своєчасно наповнюють бюджети і тим самим підтримують нашу економіку у цей непростий для країни час. Наші комунікації з бізнесом на постійній основі, оперативне вирішення нагальних питань, які виникають у процесі діяльності суб’єктів господарювання, все це сприяє економічній стійкості у боротьбі за нашу незалежність. Не зупиняємось, продовжуємо роботу, у тому числі і на перспективу», – зазначила очільниця обласної податкової.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новації для платників податків

29.07.2024 11:22

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.08.2024 набере чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», крім окремих його положень.
Законом № 3813, зокрема передбачено, що для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
Закон № 3813 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 25.07.2024 № 87.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 3,7 млн грн транспортного податку отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб

29.07.2024 11:21

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від юридичних осіб майже 3,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – червнем 2023 року надходження виросли на 234,2 тис. грн, або на 6,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що платник транспортного податку – юридична подав звітну податкову декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. Ідентифікатор форми Декларації: J0303604.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок здійснення адміністративного оскарження «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризик

25.07.2024 14:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами (далі – Порядок розгляду скарги) скарга подається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги, зокрема, скарга з додатками до неї (за наявності) подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження (додатки 1 – 4).
Пунктом 6 Порядку розгляду скарги визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо технічних засобів електронних комунікацій, якими може подаватися скарга.
Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги).
Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані про:
- найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу;
- індивідуальний податковий номер платника податку;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
- номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;
- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
- відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
- вимоги платника податку, який подає скаргу;
- інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
У разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку – інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 11 Порядку розгляду скарги).
Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як оподатковується ПДФО сума прибутку КІК, отримана контролюючою особою у вигляді дивідендів від юридичної особи України?

25.07.2024 14:08

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 170.13.3 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб:
- отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
- отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою 9 відс., визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Пунктом 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, раніше оподатковані на рівні української компанії.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбуваєть

25.07.2024 14:07

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ФОП).
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОПи зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення (далі – Порядок № 261) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розд. IV ПКУ ФОПи та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261, у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу» зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Отже, при розрахунку чистого оподатковуваного доходу фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Транспортний податок: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6,7 млн гривень

25.07.2024 14:06

Впродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,7 млн грн транспортного податку. Це на понад 4,4 млн грн більше ніж у січні – червні 2023 року, темп росту склав 291,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 178 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua