У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 17,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року збільшились майже на 1,2 млн грн, або на 7,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця обласної податкової нагадала, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» внесено доповнення до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, якими визначено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).
У декларації зазначаються відомості про суб’єкта господарювання, зокрема, але невиключно, для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника, загальну місткість резервуарів та ємносте, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього Закону за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Оскільки облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, тому суб’єкти господарювання зберігачі пального для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне, без наявності відповідної ліцензії. Суб’єкти господарювання у яких об’єм складів більше 2000,0 літрів обліковуються за деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000,0 літрів, необхідно звернутись до ДПС будь яким засобом зв’язку.
Платники акцизного податку при заповненні акцизної накладної на відвантаження пального для електрогенераторних установок, у верхній лівій частині акцизної накладної зазначають:
- у полі «Коди операцій» - «3 - суб’єкт господарювання не платник»;
- у полі «Умови оподаткування» - ознака щодо умови оподаткування пального «0 - оподатковується на загальній системі»;
- у полі «Напрям використання» - напрям «0 - загальний напрям».
У полі «Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код операції – «3» та напрям використання – або «0» або «9» або «10» або «15»)» зазначається адреса де буде зберігатись пальне для електрогенераторних установок.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пункти 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу , що особливості оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України встановлені статтею 2081 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Абзацом першим пункту 2081.10 статті 2081 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, у встановлений термін, зокрема не подає спрощену податкову декларацію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 581 розділу ІІ Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення.
Штрафні санкції у разі порушення строків подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу II Кодексу (абзац другий пункту 2081.10 статтею 2081 розділу V Кодексу).
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 розділу ІІ Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори. податкових декларацій (розрахунків)., а також іншої звітності. обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу, у розмірах визначених пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Кодексу.
Порядок надсилання центральним органом виконавчої влади що реалізує державну податкову політику податкових повідомлень особі-нерезиденту зареєстрованій як платник ПДВ, у разі якщо така особа-нерезидент, зокрема не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін визначено пунктом 581.2статті 581розділу ІІ Кодексу.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлені наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2021 № 657 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1679/37301.
Реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання зазначаються в податковому повідомленні, яке надсилається в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику особі-нерезиденту зареєстрованій як платник ПДВ через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника ПДВ відповідно до статті 2081 розділу V Кодексу, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів, зокрема для подання спрощеної податкової декларації.
Також зазначаємо, що Державна казначейська служба України відкрила в АТ «Укрексімбанк» (уповноважений банк) рахунок для зарахування надходжень від осіб-нерезидентів.
Інформація про реквізити валютного рахунку, індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку (далі – ІПН) доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи-нерезидента-платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.
При сплаті податкового зобов’язання та/або грошового зобов’язання з ПДВ особою-нерезидентом-платником ПДВ обов’язково зазначається ІПН, присвоєний ДПС у полі 72 «Sender Receiver information» платіжного документу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія), то у такому разі касиру, при виконанні входу на ПРРО, необхідно обрати місце розташування ключа та сертифіката касира для отримання даних про зареєстровані та доступні господарські одиниці та каси.
При цьому ключі та сертифікати повинні перебувати в одній теці та інформація в файлах не повинна дублюватися.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Отримати кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (у т. ч. згенерувати повторно) можна виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) при наявності чинного КЕП за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».
Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.
Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначені загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов'язково визначається такий елемент як ставка податку.
Відповідно до статті 25 ПКУ ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
Згідно зі статтею 26 базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом ПКУ.
У випадках, передбачених ПКУ, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.
Відповідно до статті 27 ПКУ граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений ПКУ.
Згідно зі статтею 28 ПКУ абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Відповідно до пунктів 136.1, 136.7 статті 136 ПКУ базова (основна) ставка з податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків до об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Разом з тим положенням ПКУ передбачені окремі ставки оподаткування для банків, страхової діяльності, операцій резидентів Дія Сіті, доходів нерезидентів, організацій та проведення азартних ігор, букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей.
Відповідно до статті 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Згідно зі статтею 193 ПКУ ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
- 20 відсотків;
- 0 відсотків;
- 7 відсотків по операціях з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів;
постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами;
постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;
- 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.
Відповідно до статті 215 ПКУ встановлено вичерпний перелік підакцизних товарів та ставок акцизного податку до них.
Так пунктом 215.1. статті 215 ПКУ визначено, що до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Відповідно до пункту 215.2 статті 215 ПКУ ставки акцизного податку є єдиними на всій території України та встановлюються відповідно до визначень розділу І ПКУ: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.
Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники встановлені ПКУ у вартісному вимірі (пункт 29.2 статті 29 ПКУ).
Адвалорною визначається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (пункт 28.2 статті 28 ПКУ).
Адвалорні та специфічні одночасно застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Ставки акцизного податку на тютюнові вироби не є постійними. Пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено тимчасово, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів.
Пунктом 215.3 статті 215 ПКУ встановлено коди товарів (продукції), опис товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, одиниці виміру та ставки податку згідно з переліком підакцизних товарів, визначених пунктом 215.1 статті 215 ПКУ.
Відповідно до статті 268 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Відповідно до статті 268.3 ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до статті 274 ПКУ ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Відповідно до статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до порядку проведення розрахунків, визначеного розділом ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки за товари (послуги) із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та видачею споживачам розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Перелік умов, за яких застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим, визначено статті 9 Закону № 265.
Однією з таких умов є право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Звертаємо увагу, що вказане право стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, тобто юридичних осіб, і не розповсюджує свою дію на фізичних осіб – підприємців.
Враховуючи викладене, продаж власно вирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції фізичними особами – підприємцями, незалежно від обраної системи оподаткування, за загальним правилом має здійснюватись із застосуванням РРО/ПРРО.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,2 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з першим півріччям 2023 року на понад 325,2 млн грн, або на 11,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, платник може уточнити показники Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної нормативної грошової оцінки, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Плата за спеціальне використання водних біоресурсів не належить до загальнодержавних або місцевих податків і зборів, перелік яких встановлений статтями 9 – 10 Податкового кодексу України.
Контроль за обчисленням і внесенням збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів п. 13 Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 (далі – Постанова № 449), покладено на органи державної податкової служби та органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства.
Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджена спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Інструкція), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2000 року № 17/4238, що виданий на виконання п. 2 Постанови № 449, включає «Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів» як додаток до п. 2.2 Інструкції, який передбачає надання звітності про обсяги використаних ресурсів до податкових органів (далі – Розрахунок).
Постанова № 449 втратила чинність з набранням чинності Порядком справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 (далі – Постанова № 125), яка не передбачала застосування Інструкції та Розрахунку, та зобов’язувала Міністерство аграрної політики та продовольства України привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Постановою № 125.
Постанова № 125 втратила чинність після набрання чинності Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (далі – Порядок № 1347).
Зокрема встановлено, що плата за спеціальне використання водних біоресурсів (для здійснення промислового рибальства) нараховується Держрибагенством під час підготовки проєкту договору на право здійснення промислу та відображається у такому договорі (п. 75 Порядку № 1347).
При цьому на податкові контролюючі органи покладено лише обов’язок контролю за справляння плати, а контроль за достовірністю поданих користувачами водних біоресурсів звітних даних про обсяги спеціального використання водних біоресурсів здійснюють територіальні органи Держрибагентства (п. 78 Порядку № 1347).
З огляду на викладене зазначаємо, що чинний Порядок № 1347 не передбачає декларування користувачами водних ресурсів в частині обсягів використання податковим контролюючим органам.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий