Блог

yulstor

Як користуватись сервісом «Реєстр платників єдиного податку», розміщеним у приватній частині Електронного кабінету?

05.07.2024 11:36

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що означає «первинна реєстрація РРО»?

05.07.2024 11:35

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
- перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
- друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.
Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).
Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.
Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що є об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України?

05.07.2024 11:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, внесено зміни, зокрема, до ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) щодо оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром України.
Так, відповідно до п. 254.3 ст. 254 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ.
Відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Хто є платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України?

05.07.2024 11:33

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, внесено зміни, зокрема, до ст. 254 Податкового кодексу України VI (далі – ПКУ) щодо оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром України.
Так, відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).
При цьому п. 254.2 ст. 254 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації», радіоаматори та користувачі суднових станцій, що встановлені на борту судна.
Також, п. 254.2 прим. 1 ст. 254 ПКУ встановлено, що дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій в Україні та військові формування іноземних держав, що тимчасово перебувають на території України, які відповідають вимогам, встановленим п. 254.1 ст. 254 ПКУ, не є платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України у разі, якщо такий вид платежу не застосовується до аналогічного представництва України у відповідній державі, що підтверджується відомостями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.
Такі відомості надаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин, на запит контролюючого органу.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОПам на загальній системі оподаткування про деякі особливості подання звітності

05.07.2024 11:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує що відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).
Згідно з п. 4 розд. І Інструкції фізичні особи – платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають додаток ЄСВ1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ1) в складі Декларації у випадках, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Інструкції додатки є складовою частиною Декларації і без декларації не є дійсними.
У разі, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, подавала Декларацію за минулий звітний період з типом «Звітна», а звітність по єдиному внеску подає вперше за такий період, то в Декларації та Додатку ЄСВ1 до неї зазначає тип декларації «уточнююча», заповнюючи в Декларації повторно всі показники зазначені у раніше поданій Декларації, яка уточняється, та рядок 22.1, у якому вказується сума зобов’язань з єдиного внеску, що підлягає обов’язковій сплаті, самостійно визначена платником податків за результатами звітного (податкового) року (графа 6 рядка «Усього» Додатка ЄСВ1).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Строки, в які здійснюється реєстрація ФОПа як платника єдиного податку

05.07.2024 11:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порушення проведення готівкових розрахунків за товари (послуги): в які строки застосовується адміністративна відповідальність?

05.07.2024 11:31

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини першої ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами) (далі – КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (частина восьма ст. 38 КУпАП).
Таким чином, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на посадових осіб юридичної особи (головного бухгалтера, директора) та фізичних осіб – підприємців не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.
Статтею 234 прим. 2 КУпАП передбачено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 КУпАП).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Повернення помилково/надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка: за яким ідентифікатором форми подаєть

05.07.2024 11:30

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України (ДПС), її територіальних органів, Державної казначейської служби України (Казначейство), її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.
Заява на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі, подається платником податків виключно в електронній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу (ідентифікатор форми J/F1302002).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm), Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm) розміщена заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені:
- за ідентифікатором форми J1302002 (для юридичних осіб);
- за ідентифікатором форми F1302002 (для фізичних осіб).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників, які здійснюють операції з підакцизними товарами!

05.07.2024 11:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
- виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В Електронному кабінеті можливо переглянути інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ

05.07.2024 11:26

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених ст. 42 Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Інформацію щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ (у т.ч. якщо воно було оскаржено в адміністративному/судовому порядку) користувач може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 188 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua