Блог

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – це платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Статтею 9 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667) визначено підстави втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.
Відповідно до п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:
а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону № 1667, незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;
б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом № 1667. При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.
Нормами чинного законодавства не визначено необхідності подання заяви про відмову від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах, у разі втрати таким платником статусу резидента Дія Сіті.
Згідно з п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація).
Таким чином, для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах ПКУ встановлює обов’язок перейти на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах у разі наявності підстав, визначених у п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 ПКУ. При цьому залежно від встановлених обставин перехід на сплату податку на прибуток підприємств на загальних підставах може здійснюватися як з першого числа року, так і з першого числа податкового кварталу.
Платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах та втратив статус резидента Дія Сіті має подати Декларацію за річний податковий (звітний) період протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Для сплати податкових грошових зобов’язань платники можуть використовувати єдиний рахунок

28.05.2024 12:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 35 прим.1.1. ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.
Нормами п. 35 прим.1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим.1 ПКУ.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Згідно з п. 35 прим.1.3 ст. 35 прим.1 ПКУ з початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим п. 35 прим.1.1 ст. 35 прим.1 ПКУ.
У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виправлення деяких помилок в податковій декларації екологічного податку після граничного терміну її подання

28.05.2024 12:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші, зокрема:
- розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 (далі – Додаток 1);
- розрахунок суми екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 (далі – Додаток 2);
- розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 (далі – Додаток 3).
Після настання граничного терміну подання Декларації подається Декларація з позначкою «уточнююча» разом з тими Додатками 1, 2, 3, в яких виявлені помилки без нарахувань штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені, враховуючи положення п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У Додатках 1, 2, 3, які виправляються, у колонці 2 зазначається виправлена (правильна) інформація щодо коду забруднюючої речовини (коду відходів) та заповнюються повторно всі показники зазначені у попередньо поданих Додатках 1, 2, 3 які уточнюються.
Крім того в уточнюючих Додатках 1, 2, 3:
- у рядку 5 зазначається сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 4 відповідного додатка раніше поданої декларації, що уточнюється у зв’язку із самостійним виявленням помилки;
- рядки 5.1 і 5.2 прокреслюються (у разі подання уточнюючої Декларації в паперовому вигляді) або не заповнюються (у разі подання засобами електронного зв’язку).
На підставі заповнених уточнюючих Додатків 1, 2, 3 заповнюються показники уточнюючої Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Трудові правовідносини неповнолітніх

24.05.2024 11:59

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє.
Кодекс законів про працю України (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років.
Водночас існує декілька винятків. З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює.
Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад, на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином контролюючими органами надсилаються запити платникам про надання інформації та яка дата є датою вручення такого запит

24.05.2024 11:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Підпунктом 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ встановлено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39 прим. 3. 6 ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
9) в інших випадках, визначених ПКУ.
Якщо на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією, компетентний орган іноземної держави звертається до контролюючого органу із запитом, що містить прохання про неповідомлення платника податків про факт звернення іноземного компетентного органу, контролюючий орган у запиті, який надсилається платнику податків чи іншій особі, зазначає, що запит надсилається на підставі п.п. 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, без розкриття змісту іноземного запиту (п.п. 73.3.6 п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі – Порядок № 1245) запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п.п. 73.3.2 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, п. 13 Порядку № 1245).
При цьому обмежень щодо направлення листів та/або запитів контролюючим органом платникам податків, які зареєстровані в інших регіонах України, ПКУ не передбачено.
Враховуючи зазначене, контролюючий орган має право звернутися до платників податків, у тому числі і тих, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, із письмовим запитом про надання інформації (на бланку органу державної податкової служби), який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та має містити:
1) підстави для надсилання запиту (встановлені підпунктами 1-9 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ) із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
При цьому запит контролюючого органу, адресований платнику податків на підставі п.п. 8 п.п 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, надсилається без розкриття змісту іноземного запиту.
В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (його заступника або уповноваженої посадової особи) органу державної податкової служби (п. 9 Порядку № 1245).
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна керівника, право підпису залишено за працівниками, по яким інформація подавалась до контролюючого органу: чи надсилається

24.05.2024 11:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», із змінами (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», із змінами (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через Електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків (абзац четвертий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок) (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки.
Відповідно до вимог Порядку у разі зміни керівника дія Повідомлення, яке підписувалось попереднім керівником, припиняється. Тому, незалежно від того, що право підпису залишено за працівниками, по яких інформація подавалась до контролюючого органу, за підписом нового керівника направляється Повідомлення (за кодом форми J1391104) із зазначенням відповідальних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронний кабінет: заповнення поля «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного

24.05.2024 11:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, із змінами (далі – Декларація).
У полі 10 «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності» Декларації вказуються код та назва виду економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) лише тих видів підприємницької діяльності, які фактично здійснювалися у звітному періоді платником єдиного податку.
При цьому при створенні в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету Декларації в електронному вигляді у таблиці поля 10 такої Декларації автоматично відображаються коди та назви видів діяльності, які зазначені в реєстрі платників єдиного податку. За потреби кількість рядків може бути зменшено/збільшено шляхом видалення/додавання рядка, яке здійснюється натисканням правої кнопки миші при наведенні курсору на будь-який рядок поля 10 Декларації, в результаті чого з’явиться панель інструментів редагування рядків, яка дозволяє рядки в таблиці видаляти або додавати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включається до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку (першої – третьої груп) грошова компенсація (відшкодування) судо

24.05.2024 11:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Статтею 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Суми коштів, що повертаються платнику єдиного податку, за рішенням суду як відшкодування судових витрат (судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи), не є доходом отриманим від господарської діяльності, тому такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податків!

24.05.2024 11:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина забезпечила надходження «військового» ПДФО до спеціального фонду держбюджету на понад 3,1 млрд гривень

24.05.2024 11:54

Для зміцнення обороноздатності держави упродовж чотирьох місяців 2024 року Дніпропетровська область спрямувала до спеціального фонду державного бюджету понад 3,1 млрд грн «військового» ПДФО.
Нагадуємо, що з 01.10.2023 частина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України (далі – Кодекс) на відповідній території України та згідно із зазначеними нормами цього Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України.
Норми встановлені Законом України від 08 листопада 2023 року № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 194 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

yulstor

До уваги резидентів Дія Сіті!