Блог

yulstor

Рентна плата: загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 2,5 млрд гривень

17.07.2024 14:36

У першому півріччі поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,5 млрд грн рентної плати. Надходження збільшились порівняно з січнем – червнем 2023 року на понад 1,1 млрд грн, темп росту – 180,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що 22.07.2024 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за червень 2024 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 10,4 млн грн транспортного податку – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

17.07.2024 14:35

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло понад 10,4 млн гривень. Це на понад 4,6 млн грн, або на 80,6 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.
Наталя Федаш нагадала, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи сплачують податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня ніж перший день календарного місяця, а з наступного місяця реєстрація такого плат

17.07.2024 14:34

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ та п.п. «в» п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема, у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Анулювання реєстрації здійснюється, зокрема, на дату, що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ (п. 184.2 ст. 184 ПКУ).
Пунктом 184.6 ст. 184 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Згідно з абзацом другим п. 49.4 ст.49 ПКУ податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, якщо особа, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, та з наступного місяця її реєстрація платником ПДВ анулюється у зв’язку із застосуванням з першого числа наступного місяця спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, то така особа подає одну податкову декларацію з ПДВ (далі – декларація) за звітний податковий період, що дорівнює періоду, у якому вона була платником ПДВ (наприклад, якщо з 04.12.2023 платника зареєстровано як платника ПДВ, а з 01.01.2024 він переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, то для нього єдиним звітним податковим періодом буде період з 04.12.2023 по 31.12.2023).
При цьому, відповідно до встановленої форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, у такій декларації проставляється позначка: «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Органами місцевого самоврядування встановлені пільги з податку на нерухоме майно в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за

17.07.2024 14:32

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для рад.
Згідно з повноваженнями, наданими ПКУ п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Ради мають право відповідними рішеннями встановлювати пільги з Податку у порядку і строки, передбачені ПКУ, зокрема, пп. 12.3, 12.4, 12.5 ст. 12 ПКУ.
Водночас згідно з п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п.4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п.12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (із змінами) , частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами).
У разі прийняття радою рішення про встановлення пільги зі сплати Податку в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року, і таке рішення прийнято та набуло чинності після граничного терміну надання податкової декларації з Податку (20 лютого поточного року), платники Податку мають право на самостійне уточнення узгоджених податкових зобов’язань з Податку шляхом подання уточнюючих розрахунків відповідно до ст. 50 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі - Декларація), невід’ємними частинами Декларації є додатки 1 та/або 2: «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» (додаток 1) та «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (додаток 2).
Для уточнення податкового зобов’язання платник Податку подає Декларацію за типом «Уточнююча».
У додатку 1 та/або додатку 2 до Декларації інформація щодо наданої рішенням Ради пільги зазначається шляхом заповнення граф «Податкова пільга» (графи 18-22 у додатку 1, графи 17-21 у додатку 2). При цьому у рядку 8 «Зміст доповнення» Декларації обов’язково вказується причина зменшення податкового зобов’язання – зазначається інформація щодо відповідного рішення Ради.
Розділ І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:
- значення показників граф 1 – 17, 24, 26 та 27 переносяться з раніше поданого додатка 1 до Декларації, що уточнюється;
- у графі 18 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 14 до додатка 1);
- у графі 19 – зазначається «100» – розмір пільги у відс. відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу;
- у графі 20 – зазначається «01.04.2024» (дата початку користування податковою пільгою);
- у графі 21 – зазначається «30.06.2024» (дата закінчення користування податковою пільгою);
- у графі 22 – зазначається сума пільги (значення графи 25 додатка 1 раніше поданої Декларації);
- у графі 23 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 17 «річна сума податку» – графа 22 «сума пільги»;
- графа 25 – не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);
- у рядку 3 у графах 23, 24, 25, 26, 27 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 1.
Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розділу ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».
В аналогічному порядку заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 до Декларації з типом «Уточнююча», де:
- значення показників граф 1 – 16, 23, 25 та 26 переносяться з раніше поданого додатка 2 до Декларації, що уточнюється;
- у графі 17 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 13 до додатка 2);
- у графі 18 – зазначається «100» (розмір пільги у відсотках відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу);
- графі 19 – зазначається 01.04.2024 (дата початку користування податковою пільгою);
- у графі 20 – зазначається 30.06.2024 (дата закінчення користування податковою пільгою);
- у графі 21 – зазначається сума пільги (значення графи 24 додатка 2 раніше поданої Декларації);
- у графі 22 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 16 «річна сума податку» – графа 21 «сума пільги»;
- графа 24 не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);
- у рядку 3 в графах 22, 23, 24 25 та 26 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 2.
Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За яких умов платник звільняється від відповідальності у разі помилкової сплати грошових зобов’язань на інший бюджетний рахунок?

17.07.2024 14:30

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 16 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Законом № 3603, зокрема скасовано відповідальність за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету).
Так, для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень в частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та не нарахування/анулювання пені відповідно до статті 129 Кодексу, необхідно дотримуватись визначених обставин.
Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи. При цьому, згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 № 758 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518, бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України (Казначейства) для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів. Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами).
Перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).
Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів. Строки сплати податкових зобов’язань та узгоджених сум грошових зобов’язань до бюджету визначені статтею 57 Кодексу.
Звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених Законом № 3603 до Кодексу, основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, передбачених статтею 43 Кодексу (підпункт 112.8.8 прим.1 пункту 112.8 статті 112 та підпункт 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу).
Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок з дотриманням граничних строків сплати податків, або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету, є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Кодексу, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення, з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Таким чином, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, змін, внесених Законом № 3603 до Кодексу, такі платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема, від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статті 124 Кодексу та пені, передбаченої статтею 129 Кодексу.
Більше розглянутих питань з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3603 – в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/772787.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виплата заробітної плати у «конверті» – тягар сучасності

17.07.2024 14:28

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, позбавляє себе соціальних виплат та гарантій. Виплата заробітної плати у «конверті» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату «в конверті» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсія виплачується з урахуванням тільки офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конверті» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, не враховуються в страхових стаж найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець та з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується до стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися під час нарахування пенсії.
Отже, одержуючи заробітну плату в «конверті», наймана особа залишається соціально незахищеною і у майбутньому. Офіційна заробітна плата є гарантією отримання соціальних виплат, а в майбутньому гідної пенсії.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, н

16.07.2024 12:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
До наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 розд. V ПКУ не застосовуються.
Згідно з частиною першою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, підтвердження знищення (втрати) товарів платника внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Водночас регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо порядку підписання податкової звітності в електронному вигляді, якщо головного бухгалтера одночасно призначено тимчасово ви

16.07.2024 12:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок).
Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ визначено, що податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу КЕП та печатки (за наявності), керуючись Порядком.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 глави 1 розд. ІІ ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 3 розд. ІІІ Порядку).
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (п. 4 розд. ІІІ Порядку). Тобто, керівником до контролюючого органу подається Повідомлення на головного бухгалтера з типом підпису – «директор».
Слід зазначити, якщо головного бухгалтера одночасно призначено тимчасово виконувати обов’язки керівника (директора), то при поданні податкової звітності в електронному вигляді, електронні підписи юридичної особи накладаються у такому порядку: першим – кваліфікований або удосконалений електронний підпис директора, другим – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, попередньо змінивши, зокрема, в налаштуваннях Електронного кабінету поле «використання підписів».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У яких випадках ФОПи – платники єдиного податку першої групи зобов’язані вести облік товарних запасів?

16.07.2024 12:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону № 265.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (далі – Порядок № 496), який поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Зазначений обов’язок регламентовано положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265.
Тобто товарний облік є частиною проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, встановлених розділом II Закону № 265, та його зобов’язані вести фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, а також фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, та платники єдиного податку, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи звільнені від застосування РРО та/або ПРРО згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ, але зобов’язані вести облік товарних запасів відповідно до Порядку № 496, лише у випадку реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Водночас існують обмеження щодо асортименту товарів, дозволених до продажу на першій групі єдиного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Суд підтвердив правомірність прийнятого рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК

16.07.2024 12:44

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації в ЄРПН, оскільки розрахунок коригування поданий платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Судами встановлено, що позивачем подано до податкового органу для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Вказаний розрахунок був доставлений до контролюючого органу, документ прийнято, проте відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію зупинено. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, йому запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, реєстрацію розрахунку коригування позивача зупинено з тих підстав, що платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Згідно з витягом з протоколу комісії податкового органу по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних причиною відмови в реєстрації розрахунку коригування стало ненадання жодного первинного документу (товарно-транспортної накладної на повернення продукції та оприбуткування її на складі), який би підтверджував повернення товару. Крім того, не надано жодних розрахункових (платіжних) документів.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що подані позивачем документи не можуть вважатися достатніми для підтвердження операції та для реєстрації розрахунку коригування, виписаному позивачем на контрагента.
Посилання позивача на накладну на повернення як доказу, який засвідчує факт повернення товару, є неприйнятним з огляду на приписи частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, за якою первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, зокрема: посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відсутність на вказаній накладній зазначених обов`язкових реквізитів доводить її невідповідність вимогам частини другої статті 74 та частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 залишено без змін.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4480. Попередня cторінка | Сторінка 218 з 448 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua