Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Нд, 17 травня 2026
04:21

БЛОГ

Про граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік

11.07.2024 09:05

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.05.2024 закінчилась Деклараційна кампанія 2024. Платникам податку на доходи фізичних осіб за результатами декларування необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, а саме:
- до 01 серпня 2024 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).





Коментарі: 0 | Залишити коментар


Отримуючи заробітну плату в «конверті», працівник залишається соціально незахищеним

11.07.2024 09:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, позбавляє себе соціальних виплат та гарантій. Виплата заробітної плати у «конверті» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату «в конверті» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсія виплачується з урахуванням тільки офіційно нарахованої суми заробітної плати.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конверті» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, не враховуються в страхових стаж найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.
Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець та з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується до стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися під час нарахування пенсії.
Отже, одержуючи заробітну плату в «конверті», наймана особа залишається соціально незахищеною і у майбутньому. Офіційна заробітна плата є гарантією отримання соціальних виплат, а в майбутньому гідної пенсії.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників акцизного податку!

11.07.2024 09:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 07.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 475 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), та до ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару виробником алкогольних напоїв» (далі – Постанова № 475).
Постанова № 475 прийнята на виконання положень статті 225 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Зазначений нормативно-правовий акт встановлює новий Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), та до ввезення на митну територію України виробником алкогольних напоїв відповідно до пунктів 225.1, 225.51 та 225.10 статті 225 Кодексу.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Понад 7,5 млрд грн ПДВ – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

10.07.2024 14:25

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – червні поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 7,5 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,4 млрд грн, або на 24,5 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за роботу і своєчасно сплачені податки.
Наталя Федаш нагадала, що 20.07.2024 – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року, 30.07.2024 – останній день сплати ПДВ за червень 2024 року.
Керівниця обласної податкової звернула увагу, що з 01.07.2024 платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ (абзац другий п. 200.10 ст. 200 ПКУ).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Яка інформація зазначається в гр. 6 форми ведення обліку товарних запасів ФОПами у разі внутрішнього переміщення товару?

10.07.2024 14:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».
Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.
Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Щодо складання зведеної податкової накладної платниками ПДВ, які застосовують за певних умов касовий метод

10.07.2024 14:22

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПКУ) тимчасово, до 01 січня 2026 року, платники податку на додану вартість (далі – податок), які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (із змінами), постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2026 року.
У разі якщо операції, визначені п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
- покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ протягом такого місяця;
- покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ протягом такого місяця.
Для цілей п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
При цьому, пунктом 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не передбачено залежності складання зведеної податкової накладної від джерела надходження коштів.
Отже, платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, при здійсненні операцій з поставки товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер постачання, у разі їх оплати за рахунок бюджетних коштів мають право складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано бюджетні кошти, зведені податкові накладні у порядку, передбаченому зазначеним пунктом.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи може інша особа сплатити грошове зобов’язання (у т. ч. з єдиного внеску) або податковий борг за суб’єкта господарювання?

10.07.2024 14:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).
Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).
Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.
Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Разом з тим, відповідно до частини дев’ятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Отже, грошове зобов’язання (крім єдиного внеску) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.
Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Інформація для платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України

10.07.2024 14:20

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 21.05.2024 № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності з 01.07.2024, внесено зміни до порядку оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).
Так, відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.
Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України на підставі ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України рентна плата сплачується з початку строку дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати внесення присвоєння радіочастоти до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом «задіяне». Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати отримання першого присвоєння радіочастоти для радіообладнання в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості присвоєнь, здійснених платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні присвоєння радіочастоти здійснені для радіообладнання, потужність якого передбачає застосування іншої, ніж для попередніх присвоєнь, ставки рентної плати (п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Водночас Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), який 01.01.2022 набрав чинності, визнано втрату чинності Законом України від 01 червня 2000 року № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до якого було передбачено видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та порядок отримання дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.
Згідно з абзацами першим – третім п. 4 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089 ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, що на день набрання чинності Законом № 1089 та умови таких ліцензій є чинними, продовжують діяти до дати переоформлення такої ліцензії відповідно до плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, у тому числі за необхідності здійснюється продовження строку дії таких ліцензій.
Ліцензіати мають право безоплатно переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на ліцензії на користування радіочастотним спектром протягом року з дня набрання чинності планом розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, якщо інше не передбачено цим планом.
Непереоформлена у встановленому порядку ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України втрачає чинність.
Дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів, видані до дня набрання чинності Законом № 1089, та умови цих дозволів набувають статусу присвоєння радіочастот. Продовження строку дії таких присвоєнь радіочастот здійснюється відповідно до Закону № 1089 (абзац перший п. 5 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089).
Присвоєння радіочастоти – це внесення параметрів та визначених умов експлуатації радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення із статусом задіяного присвоєння радіочастоти (смуги, номіналу або радіочастотного каналу) до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів або до реєстру присвоєнь радіочастот спеціальних користувачів (п. 89 ст. 2 Закону № 1089).
Пунктами 31 – 33 ст. 2 Закону № 1089 визначено, що:
- задіяне присвоєння радіочастоти – це присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, введеного в експлуатацію у визначеному законодавством порядку;
- заплановане присвоєння радіочастоти – присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого процедура розрахунку електромагнітної сумісності виконана з позитивним результатом;
- заявлене присвоєння радіочастоти – присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого розпочата процедура розрахунку електромагнітної сумісності.
Отже, суб’єкти господарювання, які отримали відомості з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів, в яких вказані статуси: «задіяне присвоєння радіочастоти» та/або «заплановане присвоєння радіочастоти», «заявлене присвоєння радіочастоти», є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з дати присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти», та враховуючи п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ, повинні подавати до органів ДПС копії відомостей з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти».



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені можливо надіслати через Електронний каб

10.07.2024 14:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» зі змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Виявлені документально підтверджені суми, не враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи:чи можливо под

10.07.2024 14:13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 4480. Попередня cторінка | Сторінка 221 з 448 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті