Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно реєстрації громадських організацій (ГО) платником ПДВ та звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги (у вигляді продовольчих товарів) постраждалим територіальним громадам для безкоштовної передачі її набувачам благодійної допомоги (громадянам), повідомляє.
Згідно із Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», із змінами (далі – Закон № 5073) бенефіціар – набувач благодійної допомоги (зокрема, територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша ст. 3 Закону № 5073).
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).
У ст. 6 Закону № 5073 передбачено можливість безоплатної передачі благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.
Від імені та у інтересах територіальної громади правочини вчиняють уповноважені ними органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) (частина перша ст. 169, 172, 173, 327 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, якщо діяльність ОМС здійснюється у сферах, зазначених у ст. 3 Закону № 5073, з дотриманням всіх обов’язкових умов, передбачених спеціальним законодавством, то ОМС можуть отримувати благодійну (у тому числі – гуманітарну) допомогу для передачі набувачам благодійної допомоги.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. (п. 181.1 ст. 181 Кодексу).
Для цілей реєстрації платником ПДВ до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг включаються операції, що оподатковуються за будь-якою ставкою ПДВ (20 %, 0 %, 7 %, 14 %) та звільнені від оподаткування ПДВ.
При цьому операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 Кодексу (п.п. 69.12 п.69 підр. 10 розд. XX Кодексу).
З огляду на викладене, утворена і зареєстрована відповідно до законодавства ГО не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу перевищують 1 млн гривень.
Згідно із п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).
Станом на 01.07.2024 територіальними органами ДПС сформовано понад 8 млн податкових повідомлень-рішень по платі за землю фізичним особам на суму 4,4 млрд гривень.
За результатами проведеної роботи станом на 01.07.2024 до місцевих бюджетів надійшло плати за землю з фізичних осіб понад 1,7 млрд гривень.
Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 7,6 млн грн частини чистого прибутку, що порівняно з січнем – червнем 2023 року на 249,0 тис. грн більше, темп росту – 103,4 відсотки
Звертаємо увагу, коди бюджетної класифікації, на які зараховуються дивіденди на державну частку та частини чистого прибутку (доходу), що сплачуються господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність, а також авансових внесків з податку на прибуток підприємств визначаються відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11, із змінами. При цьому сплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність здійснюється за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом першого півріччя 2024 року до загального фонду державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 245 млн грн акцизного податку, що становить майже 123,7 відс. відповідно до планових показників, тобто загальні додаткові надходження складають понад 47 млн грн (2023 рік – 148,2 млн гривень).
З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у І півріччі 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 156,2 млн грн акцизного податку, що становить 119,9 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають майже 26 млн грн (2023 рік – 123,3 млн гривень).
З ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) протягом І півріччя п. р. надійшло 88,8 млн грн акцизного податку, що становить 131,0 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 21 млн грн (2023 рік – 24,9 млн гривень).
Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у січні – червні 2024 року, то вони склали майже 263 млн грн, це 105,3 відс. відповідно до запланованих. Надходження значно перевищують показник аналогічного періоду 2023 року (у 2023 році – 235,7 млн гривень).
При цьому, обсяг реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (виторги РРО/ПРРО) у січні – червні 2024 року склав 4 791,1 млн гривень.
Обсяг реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (виторги РРО/ПРРО) протягом півріччя 2024 року – 7 210,1 млн гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що діяльність з реалізації товарів та використання РРО/ПРРО здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства з обов’язковим веденням товарного обліку під час реалізації підакцизної групи товарів.
«Саме надходження акцизного податку задля наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів, особливо в умовах воєнного стану, є одним із пріоритетних завдань податківців Дніпропетровщини», – зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (ст. 8) встановлено рівень мінімальної заробітної плати (МЗП).
Так, у місячному розмірі МЗП
● з 01 січня 2024 року складає 7100 грн;
● з 01 квітня 2024 року – 8000 гривень.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Отже, роботодавці щомісячно зобов’язані нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого мінімального розміру.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (зі змінами) затверджені Критерії та Порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі – Критерії).
Визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за певними критеріями.
У таких підприємств необхідно, зокрема, щоб розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становив не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією (п.п. 6 п. 2 Критеріїв).
Звертаємо увагу, що за даними Держстату середньомісячна заробітна плата по Україні за І кв. 2024 року у середньому по економіці складає 18 903 грн (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/gdn/snzp/snzp_ek/smzp_ek_u.htm).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 10,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на 1,5 млрд грн, або на 16,7 відсотків.
«Сьогодні кожний громадянин України має усвідомити, що сумлінна сплата податків – це потужний фундамент відповідного фінансового забезпечення нашої обороноздатності. Наразі позитивна динаміка надходжень ПДФО від платників регіону є показником роботи бізнесу та легальних трудових відносин. Дякуємо активному бізнесу за відповідальне ставлення до своїх податкових зобов’язань!» – зазначила Наталя Федаш.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами.
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – червні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 580,6 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – червні 2024 року становили 528,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 111,4 відс.
Надходження (сальдо) до державного бюджету у червні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 98,2 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у червні 2024 року становили 87,8 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 12,1 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 9,5 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Коментарі: 0
| Залишити коментар