Блог

yulstor

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

01.04.2024 13:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) доводить до відома, що згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).
Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).
Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126¹ Земельного кодексу України).
Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.
При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Обіг підакцизних товарів: повнота обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, забезпечує повноту надходжень до бю

01.04.2024 13:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції у готівковій/безготівковій формі під час торгівлі підакцизними товарами зобов’язані дотримуватись вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, відповідно до яких такі суб'єкти зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО. Для підакцизних товарів використовується режим програмування РРО/ПРРО, при якому зазначається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, ціни товарів та облік їх кількості. При роздрібній торгівлі алкогольними напоями також необхідно зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер).
Звертаємо увагу, що повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО/ПРРО, є важливим чинником повноти декларування обсягів отриманих доходів суб’єктами господарювання, а відтак і реальністю задекларованих та сплачених ними податків, зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку тощо.
Детінізація торгівлі, фіскалізація розрахунків, сумлінність окремих платників податків щодо добровільного декларування отриманих доходів, проведена контролюючими органами масово-роз’яснювальна кампанія та контрольно-перевірочні заходи – все це обумовлює зростання сум розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО.
Зауважуємо, що ДПС застосовує виключно ризикоорієнтовний підхід при організації фактичних перевірок, зосереджуючись на діяльності платників податків, які ухиляються від виконання своїх податкових обов’язків, зокрема, щодо використання РРО або ПРРО при проведенні розрахунків.
Акцентуємо, що в отриманні фіскального чеку має бути зацікавлений і пересічний споживач, адже без цього фіскального документу на продукцію не поширюється гарантія якості, неможливо притягнути до відповідальності недобросовісного продавця.
Підкреслюємо, від повноти обсягу розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, та повноти сплати залежить обсяг надходжень до бюджету, адже для країни наразі важлива кожна сплачена до бюджету гривня.
Дякуємо сумлінним платникам за повноту декларування розрахункових операцій!
Закликаємо суб’єктів господарювання у разі здійснення розрахунків зі споживачами за товари/послуги проводити такі розрахунки через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи на повну суму проданих товарів/наданих послуг з видачею відповідних розрахункових документів!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи необхідно під час зняття з обліку в контролюючих органах закривати всі рахунки юридичної особи?

27.03.2024 11:59

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Частиною третьою ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Відповідно до п. 11.9 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
Інформація про відкриті/закриті у фінансових установах рахунки, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.
Згідно з частиною третьою ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.
Таким чином, ліквідаційна комісія (ліквідатор) до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім одного (ліквідаційного) рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про порядок повернення податкової знижки

27.03.2024 11:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що 11.03.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2024 № 52 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.02.2024 за № 274/41619) (далі – Наказ № 52), яким внесено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341), із змінами.
Змінами Порядок приведено у відповідність до законів України:
- від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України»;
- від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;
- від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Наказ № 52 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.03.2024 № 23.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про внесення до Довірчого списку нових сертифікатів КНЕДП ДПС

27.03.2024 11:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
На виконання наказу Міністерства цифрової трансформації України від 08.03.24 № Н 42, до Довірчого списку внесено нові сертифікати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС), що надають змогу забезпечити клієнтів послугами:
- кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA;
- кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

27.03.2024 11:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:
- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.
Наголошуємо, що оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Мінімальна заробітна плата – державна соціальна гарантія, обов’язкова для підприємств усіх форм власності

27.03.2024 11:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст.ст. 3–31 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, далі – Закон № 108).
Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ст.ст. 35–36 Закону № 108, контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та податкові органи. Податкові органи мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, також несуть відповідальність.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина третя ст. 24 Закону № 1058).
Таким чином, через несплату або неповну сплату єдиного внеску наймані працівники втрачають страховий стаж та можливість одержання достойної пенсії за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством.
Оскільки мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то працедавці зобов’язані неухильно дотримуватись чинного законодавства з питань оплати праці.
Нагадуємо, що з 01.04.2024 збільшується розмір мінімальної заробітної плати до 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи

27.03.2024 11:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2024 № 29 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 за № 193/41538), із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2024 № 75 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2024 року № 29» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2024 за № 238/41583), внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи.
Накази № 29 та № 75 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.03.2024 № 21 і вони набули чинності з дати опублікування, тобто 05.03.2024.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Заяву про включення до Реєстру волонтерів фізична особа може подати через ЕК «Для громадян»

27.03.2024 11:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що подання заяви про включення до Реєстру волонтерів в електронній формі в Електронному кабінеті можливо у режимі «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян» або у «Введення звітності» режиму «Додатково».
Для подання заяви потрібно:
- пройти ідентифікацію;
- увійти до особистого кабінету;
- обрати режим «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян»
або
- заповнити форму F1308302 у «Введення звітності» з режиму «Додатково»;
- підписати та надіслати заяву до контролюючого органу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

За користування надрами до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 35 млн грн рентної плати

27.03.2024 11:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом січня – лютого поточного року за користування надрами платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету майже на 35,0 млн грн, що порівняно з січнем – лютим 2023 року на понад 32,3 млн більше. Темп росту склав 1335 відсотків.
Звертаємо увагу, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4124. Предыдущая cтраница | Страница 223 из 413 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua