Блог

yulstor

Який термін подання декларації про майновий стан і доходи самозайнятими особами, які працюють як наймані особи, та мають право н

12.03.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує, що згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають річну Декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 178.4 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають Декларацію за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у Декларації та додатках зазначаються усі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у Декларації та/або додатках.
Таким чином, фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування або фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, які працюють як наймані особи, та мають право на податкову знижку, Декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним.
При цьому, у Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності/провадження незалежної професійної діяльності відображаються також інші доходи та сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно з ст. 166 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яка відповідальність передбачена до ФОП – платника єдиного податку другої – третьої груп за несплату (несвоєчасну сплату) позити

12.03.2024 13:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі – підприємцю є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку.
Пунктом 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно) сплаченого грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, стосовно річного звітного періоду – строків сплати за 2021 рік, для місячного звітного періоду – за січень – травень 2022 року за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (абзац дев’ятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Іншого звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання строків сплати податків та зборів ПКУ не передбачено.
Отже, враховуючи те, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік, у разі несплати (несвоєчасної сплати) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке є частиною зобов’язань з єдиного податку, до фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку другої – третьої груп, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов’язок, контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 124 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Що таке контрольна стрічка ПРРО та які вимоги щодо її створення?

12.03.2024 13:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що згідно з п. 1.2 розділу I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Разом з тим, п. 2.4 розділу II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
- створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
- під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи можливо одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої?

12.03.2024 13:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої.
Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.
При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи може СГ, у зв’язку з припиненням діяльності з продажу алкогольних напоїв, за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю, здійсн

12.03.2024 13:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон)звертає увагу, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Під оптовою торгівлею слід розуміти діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Враховуючи викладене, для здійснення суб’єктом господарювання реалізації залишків алкогольних напоїв іншому суб’єкту господарювання, що проводиться в зв’язку з припиненням діяльності з продажу алкогольних напоїв, такий суб’єкт господарювання повинен придбати ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями або на підставі наявної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольним напоями здійснити реалізацію алкогольної продукції кінцевому споживачу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам?

12.03.2024 13:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3470,00 грн, у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 гривень).
При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2024 році не перевищує 4240,00 грн, а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Про електронну трудову книжку

12.03.2024 13:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградського регіону) повідомляє.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її Вона вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до органів Пенсійного фонду України.
Кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Понад 91 млн грн спрямували платники акцизного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

12.03.2024 13:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 91,0 млн грн акцизного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, надходження збільшились у порівнянні з січнем – лютим 2023 року на понад 10,7 млн грн, або на 13,4 відсотки.
Керівниця податкової служби висловила подяку бізнесу за роботу та своєчасну сплату податків і звернула увагу, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати декларацію акцизного податку до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів. Такий суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі сплачує акцизний податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 339,1 млн гривень

12.03.2024 13:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
У січні – лютому 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 339,1 млн грн податку на прибуток підприємств. Надходження виросли у порівнянні з січнем – лютим 2023 року на понад 68,7 млн грн, або на 25,4 відсотки.
Нагадуємо, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

В якому розмірі та в якому порядку здійснюється списання суми податкового боргу платників податків, що обліковувалася станом на

12.03.2024 13:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 4.
Відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4124. Предыдущая cтраница | Страница 232 из 413 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua