Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Державна податкова служба України листом від 28.02.2024 № 5398/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 5398) проінформувала про особливості оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій, які оподатковуються за ставкою 7 відсотків, зокрема, операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів; застосування податкових пільг при здійснені таких операцій; складання податкових накладних та відображення зазначених операцій у податковій звітності з ПДВ.
Підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ в розмірі 7 відсотків встановлена для операцій з:
- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
- постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів;
- постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами;
- постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
- постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
- реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів.
Щодо оподаткування / звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі медичні вироби:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів / медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Також за ставкою податку у розмірі 7 відсотків оподатковуються операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема:
- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Щодо складання податкових накладних
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (підпункт «ж» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункт 201.3 статті 201 ПКУ).
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з підпунктами 6 та 7 пункту 16 Порядку № 1307 у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків, у графі 8 розділу Б табличної частини податкової накладної зазначається код ставки 7.
У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування:
- у верхній лівій частині податкової накладної у полі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» проставляється позначка «Х»
- у графі 8 розділу Б табличної частини податкової накладної зазначається код ставки 903;
- у графі 9 зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.
Щодо відображення у податковій звітності з ПДВ
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктами 2 розділу ІІ та 1, 9, 10 розділу ІІІ Порядку № 21, податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках).
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу V Порядку № 21 обсяги постачання товарів/послуг (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів), здійснені на митній території України, які оподатковуються за ставкою 7 відсотків, підлягають відображенню у рядку 1.2 декларації. Коригування податкових зобов'язань за такими операціями відображається у рядку 7 декларації.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (у тому числі операцій з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів) (з урахуванням їх коригування), які звільнені від оподаткування ПДВ. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 (з рядка 5.1) декларації.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов'язковим є подання Додатку 5 (Д5) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ».
Обсяги придбання товарів/послуг (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів) на митній території України зі ставкою ПДВ 7 відсотків відображаються у рядку 10.2, обсяги ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів), необоротних активів зі ставкою ПДВ 7 відсотків – у рядку 11.2 декларації.
Розділом V прим.1 Порядку № 21 встановлено порядок визначення сум податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з пунктом 2 розділу V прим.1 Порядку № 21 відомості про суми податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному цим розділом, зазначаються у таблиці 2 Додатка 5 до декларації за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Таблиця 2 Додатка 5 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
У графі 5 таблиці 2 Додатка 5 зазначається обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг. Значення графи 5 рядка "Усього ***" таблиці 2 Додатка 5 повинно відповідати значенню рядка 5.1 декларації.
У графах 6–9 таблиці 2 Додатка 5 відображаються обсяги операцій з придбання як у поточному, так і попередніх звітних (податкових) періодах товарів/послуг, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування. Обсяги з придбання товарів/послуг, до операцій з постачання яких постачальниками застосовані різні ставки податку (20 відсотків, 7 відсотків, 0 відсотків або 14 відсотків), зазначаються у відповідних графах.
Оскільки в графах 6–9 таблиці 2 Додатка 5 зазначаються показники різних звітних (податкових) періодів (придбання як у поточному, так і попередніх звітних (податкових) періодах), відповідність значення кожної з цих граф показникам значень певних рядків Декларації Порядком № 21 не визначено. Але показники, що зазначені в графах 6–9 таблиці 2 Додатка 5, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.
У випадку, якщо придбання/виготовлення товарів/послуг, які будуть використані в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, буде здійснено у наступних звітних періодах (зокрема, у разі отримання авансової оплати від покупця за товари/послуги, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ та які на дату отримання авансу ще не придбані/виготовлені постачальником), графи 6–9 таблиці 2 Додатка 5 можуть бути рівними нулю.
В тих звітних (податкових) періодах, в яких відбуватиметься придбання/виготовлення товарів/послуг для використання в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, що були задекларовані в попередніх звітних (податкових) періодах у зв’язку з отриманням авансової оплати, графи 6–9 таблиці 2 Додатка 5 не підлягають заповненню.
Зважаючи на суть таблиці 2 Додатка 5 (розрахунок сум ПДВ, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (втрати бюджету)), сума значень граф 6–9 не повинна перевищувати значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5.
Перевищення суми значень граф 6–9 значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5 можливе лише у випадку, якщо обсяг звільненої від оподаткування операції менше за обсяг товарів/послуг, фактично використаних для її здійснення (наприклад, звільнений від оподаткування товар реалізовано за ціною, нижчою за ціну його придбання).
У графі 4 таблиці 2 Додатка 5 вказується сума податку, не сплачена до бюджету у звітному (податковому) періоді у зв'язку з отриманням податкової пільги (сума втрат бюджету).
Сума податку розраховується за формулою, визначеною пунктом 3 розділу V прим.1 Порядку № 21.
У разі, якщо сума значень граф 6–9 перевищує значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5, а також, коли сума значень граф 6–9 таблиці 2 Додатка 5 дорівнюють значенню графи 5, втрати бюджету від застосування пільги (значення графи 4 таблиці 2 Додатка 5) визначаються рівними нулю.
Розрахунок втрат бюджету від застосування пільги здійснюється кожного звітного (податкового) періоду, в якому платник здійснював операції, звільнені від оподаткування (заповнено рядок 5.1 розділу І декларації).
Розрахунок здійснюється щомісячно, без наростаючого підсумку з початку звітного року.
Лист № 5398 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78794.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні – лютому 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) від платників Дніпропетровщини склав понад 13,8 млрд грн, що на понад 3,0 млрд грн, або на 27,8 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету протягом січня – лютого 2024 року надійшло понад 7,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 1,5 млрд грн або на 25,4 відс. більше.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року платники спрямували понад 6,4 млрд грн, що на понад 1,5 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року. Темп росту надходжень складає 130,8 відсотки.
Також платники, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, протягом двох місяців поточного року забезпечили надходження єдиного внеску у сумі майже на 5,1 млрд грн, що на 382,8 млн грн, або на 8,2 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року.
Дякуємо платникам за роботу і своєчасну сплату платежів!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 252,2 млрд грн. До державного бюджету надійшло 187,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 65,1 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – лютому 2024 року становили 172,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 115,6 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 21,5 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 3,1 раза (+24,9 млрд грн), податку на додану вартість – на 12,4 відс. (+5,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 2,6 відс. (+0,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,7 відс. (+0,5 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у січні – лютому 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 4,3 раза (+28 млрд грн), податку на додану вартість – у 1,9 раза (+23,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 18,7 відс. (+4,5 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 20,3 відс. (+2,5 млрд гривень).
Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 156 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 120,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 35,5 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у лютому 2024 року становили 111,2 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 16,6 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 15,8 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 11,7 млрд грн ПДВ.
У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – у 3,7 раза (+25,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 107 відс. (+1 млрд гривень), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,5 відс. (+0,1 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у лютому 2024 року приріст порівняно з лютим 2023 року становить з податку на прибуток – у 4,7 раза (+27,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 22,1 відс. (+2,9 млрд гривень), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 16,1 відс. (+1,1 млрд гривень), рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення – 37,1 відс. (+1 млрд гривень), податку на додану вартість – 1,9 відс. (+0,3 млрд гривень).
Місцеві бюджети у лютому 2024 року отримали 35,5 млрд гривень, що на 3 відс. (+1,0 млрд гривень) більше ніж у лютому 2023 року.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що суб’єкти господарювання, які на одній господарській одиниці здійснюють продаж товарів (надання послуг) і торгівлю через інтернет-магазин (сайт) реєструють два ПРРО для кожного з таких видів діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Особливості виникнення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» із змінами.
Частинами першою і другою ст. 42 ЗКУ встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, та такі, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, або передаються безоплатно у власність, або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (відповідно).
Отже, що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то права власності або право користування земельною ділянкою під багатоквартирним будинком та прибудинкової території виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.
Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не має обов’язку нараховувати та сплачувати плату за землю.
Разом з цим, юридична особа як власник об’єктів нерухомого майна у багатоквартирних будинках свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки під такими будинками, та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на такі ділянки виникатимуть податкові зобов’язання з плати за землю, в тому числі земельного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом січня 2024 року фізичні особи – підприємці (ФОП) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 493,7 тис. грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з січнем 2023 року на 99,6 тис. грн, або на 25,3 відсотки.
Нагадуємо, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що основні принципи податкового законодавства України встановлені ст. 4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Пунктом 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309 визначаються дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації.
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є знаходження податкової адреси таких платників єдиного податку на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ відомості щодо податкової адреси суб’єкта господарювання та дати реєстрації вносяться до реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право фізичні особи – підприємці, які зареєстровані платниками єдиного податку першої та другої групи (відомості про яких внесені до реєстру платників єдиного податку) на територіях бойових дій або тимчасової окупації до дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації, визначених Переліком № 309.
У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, яка перейшла з третьої групи платника єдиного податку, податкова адреса якої вже під час перебування на третій групі була визнана територією бойових дій або тимчасово окупованою російською федерацією територією України, згідно з Переліком № 309, повинна сплачувати єдиний податок з 01.08.2023.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за використання рибних і лісових ресурсів надійшло майже 175 тис. грн рентної плати, а саме: за використання лісових ресурсів платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів 24,1 тис. грн, а за використання рибних ресурсі місцеві бюджети отримали 150,8 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року спостерігається значна позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини рентної плати за використання вищезазначеними ресурсами.
Звертаємо увагу, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар