Блог

yulstor

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

01.03.2024 10:40

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує про одну з поширених помилок, яку допускають платники податків під час складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), а саме: невірне застосування розміру мінімальної заробітної плати під час декларування «нового» об’єкту нерухомого майна.
Наслідком такої помилки є завищення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так як в Україні зберігається тенденція із збільшення розміру мінімальної заробітної плати протягом календарного року.
Зауважуємо, що Декларація заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації та додатків до неї, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408 із змінами.
Так, у колонці 15 додатків І та ІІ Декларації зазначається розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом про Державний бюджет України на 01 січня звітного (податкового) року.
Отже, у разі набуття права на об’єкт нерухомого майна протягом календарного року або ж декларування таких об’єктів за попередні звітні роки, розмір мінімальної заробітної плати зазначається в Декларації виключно у розмірі, який встановлено на 01 січня звітного (податкового) року, а не на момент складання (подання) Декларації платником податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деякі особливості врахування сплачених ПДФО і військового збору при розрахунку загального МПЗ

01.03.2024 10:39

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу на таке.
В якому році будуть враховані суми сплачених ПДФО та військового збору (далі – податки) з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, отриманих у податковому (звітному) році фізичною особою, власником сільськогосподарських угідь, в розрахунку річного податкового зобов’язання у зменшення суми загального МПЗ, якщо податки було сплачено у наступному за податковим (звітним) роком (у т.ч. у зв’язку з порушенням строків їх сплати таких податків)?
Пунктом 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) врегульовано особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні МПЗ нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 ПКУ.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:
- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
- суми сплачених податків, зборів, платежів.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов’язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.
Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.
Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 170.14.7 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Враховуючи викладене, до розрахунку суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, яка обчислюється як різниця між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, включаються лише ті суми податків і зборів, що підлягали сплаті та фактично сплачені протягом податкового (звітного) року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В які строки підзвітна особа подає Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт?

01.03.2024 10:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.
Згідно з п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
У разі якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, Звіт не складається і не подається.
Форма Звіту та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи необхідно подати для внесення місць зберігання алкогольних напоїв/тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру

28.02.2024 11:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр).
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви в електронній формі через електронний кабінет користувача Електронної системи та/або електронний кабінет платника податків, суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для фізичних осіб – підприємців – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додається копія документа, що підтверджує право власності та/або користування приміщенням, яке використовується як місце зберігання.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом ДПА України від 28.05.02 № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.02 за № 670/6958, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2.2. Порядку встановлено, що заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2 до Порядку.
Отже, внесення місць зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів до Єдиного реєстру здійснюється на підставі заяви суб’єкта господарювання (форма якої затверджена додатком 2 до Порядку) з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, а також:
- для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
- для фізичних осіб – підприємців – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додається копія документа, що підтверджує право власності та/або користування приміщенням, яке використовується як місце зберігання.
Зазначені документи подаються в електронній формі через Електронний кабінет платника податків.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист, який містить заяву та необхідні документи.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації листа в органі ДПС платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У січні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились на понад 2,8 млрд гривень

28.02.2024 11:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,8 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем 2023 року на понад 521,8 млн грн, або на 22,2 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби області висловила вдячність платникам за результативну роботу і сумлінне поповнення бюджетів.
За словами Наталі Федаш у цей непростий час податковою службою регіону приділяється особлива увага заходам, необхідним для збалансування місцевих бюджетів та забезпечення фінансової дисципліни у громадах. Адже своєчасна сплата податків і зборів забезпечує громади фінансами, які спрямовуються як на допомогу військовим так і на підтримку населення та ліквідацію наслідків вторгнення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова знижка за навчання: які документи подаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

28.02.2024 11:56

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники туристичного збору сумлінно поповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

28.02.2024 11:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло 242 тис. грн туристичного збору, що у порівнянні з січнем 2023 року на 36,8 тис. грн, або майже на 18 відс. більше. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці Дніпропетровщини туристичним збором на 567,4 тис. грн, що на 190,5 тис. грн, або на 50,5 відс. більше минулорічного показника аналогічного періода.
Нагадуємо, що особа здійснює тимчасове розміщення платника туристичного збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до Податкового кодексу України та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Контрольовані іноземні компанії: коли подається повідомлення до контролюючого органу?

28.02.2024 11:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² р. І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначена необхідність подання контролюючому органу повідомлення про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти), а саме про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фізичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2021 р. за № 1525/37147).
Варто також пам’ятати, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або припинення здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² р. І Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 р. ІІ Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

28.02.2024 11:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), якими передбачено з 01.08.2023, зокрема, встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до ПКУ запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Положення нової редакції п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу, що норми п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Приклади:
1.1 Підприємство, перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування, відвантажило покупцю товари на суму 200000 грн. та отримало часткову оплату за них у розмірі 40 відс. або 80000 гривень. Решту частини оплати вартості товарів (120000 грн.) було отримано вже після повернення на сплату податку на прибуток підприємств. Собівартість (витрати на придбання) товарів складає 130000 гривень. Як правильно відобразити цю операцію в податковому обліку з податку на прибуток підприємств?
Підприємство, у звітному періоді з податку на прибуток підприємств, у якому відбулось отримання решти частини оплати вартості товарів, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої частини або на 120000 грн. та одночасно зменшує фінансовий результат на частину собівартості (витрат на придбання) таких товарів, яка визначена пропорційно частині їх оплати (60 відс.), тобто на 78000 грн. (130000 × 60 відсотків).
1.2 Товариство, перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування, отримало від покупця попередню оплату за товари у розмірі 30000 грн. або 30 відс. від їх договірної вартості (100000 грн.) та сплатило з цього доходу єдиний податок. Собівартість (витрати на виготовлення) таких товарів складає 60000 гривень. Які податкові наслідки при переході на сплату податку на прибуток, якщо відвантаження цих товарів відбулося після повернення на сплату податку на прибуток підприємств?
Товариство, у звітному періоді з податку на прибуток підприємств на який припадає відвантаження товарів покупцю, зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму авансу 30000 гривень. Одночасно, фінансовий результат до оподаткування цього періоду підлягає збільшенню на суму 18000 грн. (60000 × 30 відс.) тобто на частину (30 відс.) собівартості (витрат на виготовлення) таких товарів, що врахована в такому періоді у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку (пропорційно сумі авансу у загальній договірній вартості товарів).
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Декларування зобов’язань з плати за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупова

28.02.2024 11:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
За період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – п. 69 ПКУ)).
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами та доповненнями) (далі – Перелік територій).
Таким чином, платники плати за землю можуть не подавати податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за типом «звітна» або «нова звітна» за земельні ділянки, які станом на 01 січня податкового (звітного) періоду та на дату подання податкової декларації з плати за землю, та які розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.
У разі одночасного включення територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією, на яких розташовані земельні ділянки, та які включені до Переліку територій, то податкові зобов’язання з плати за землю нараховуються та сплачуються за податковий (звітний) 2022 рік – з 01.03.2022 до 31.12.2022, а за 2023 - 2024 роки – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату, що настала раніше початку активних бойових дій або тимчасової окупації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4124. Попередня cторінка | Сторінка 239 з 413 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua