Блог

yulstor

До уваги отримувачів електронних довірчих послуг!

03.05.2024 13:55

Шановні клієнти!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання наказу Міністерства цифрової трансформації України від 08.03.24 № Н 42, до Довірчого списку внесено нові сертифікати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, що надають змогу забезпечити клієнтів послугами:
- Кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA;
- Кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

В якій графі Додатку ДІЯ відображаються виплати послуг: оренда сервера, ліцензії програмної продукція Netwix, доступи до сервері

03.05.2024 13:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у рядку 22.3.5 Додатка ДІЯ відображається вартість придбаної ліцензії програмної продукція Netwix, якщо така ліцензія є нематеріальним активом, вкладеним в об’єкти інвестицій за кордоном, та за нього кошти сплачені нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні);
- у рядку 22.4.3 Додатку ДІЯ відображається вартість придбання електронних послуг (у тому числі за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки) у нерезидента;
- у рядку 16.3 – відображається вартість майна (робіт, послуг), наданих без висування вимог щодо компенсації їх вартості (у т. ч. безоплатно наданих), якщо їх вартість підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 Кодексу та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Кодексу (наприклад, витрати на відрядження, навчання персоналу, вебінари, участь в тренінгах);
- у рядку 16.4 – вартість додаткових благ, що надаються на користь спеціалістів резидентів Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку (наприклад, вода для співробітників, вебінари, участь в тренінгах).
Водночас, такі операції з метою визначення об’єктів оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, підлягають більш детальному аналізу щодо категорії осіб, з якими проводились відповідні операції.
Більше розглянутих питань, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті та щодо особливостей оподаткування, подання та заповнення звітності такими платниками – в Інформаційному листі ДПС № 1/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/759471.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Якими документами можна підтвердити, що нерезидент, на користь якого була здійснена виплата доходу, є бенефіціарним (фактичним)

02.05.2024 11:58

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу на наступне.
Чинне законодавство не встановлює форму єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати.
Документами, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу можуть бути будь-які документи, які підтверджують фактичне право особи на такі доходи (зокрема, але не виключно, ліцензії, патенти, договори, документи або правочини, що підтверджують право власності на активи (цінні папери, інше майно або майнові права), внесення інвестицій (правочини або платіжні документи), офіційні листи компетентних органів).
Більше щодо оподаткування доходів нерезидентів, трансфертного ціноутворення – в Інформаційному листі ДПС № 5/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/779224.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що вважається «належним чином» завіреними копіями фінансової звітності КІК та чи потребує перекладу українською мовою фінансова

02.05.2024 11:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до підпункту 39 прим.2.5.2 пункту 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту обов’язково додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Норма підпункту 39 прим.2.5.2 пункту 3 прим.2.5 статті 39 прим.2 Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначено пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційнорозпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Отже, особа, яка є підписантом фінансової звітності, проставляє відмітку про засвідчення копії такого документа.
Водночас Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», завершує порядок створення електронного документа.
Тож контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК, завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) (за можливістю), разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису, і тільки такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема у фінансовій звітності КІК.
Водночас норми чинного законодавства не передбачають переклад українською мовою фінансової звітності, складеної іноземною мовою, як і її апостилювання та нотаріального засвідчення.
Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії в Інформаційному листі ДПС № 3/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775003.htm

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх

02.05.2024 11:57

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів.
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники.
Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такий рядок прокреслюється, в електронному вигляді – не заповнюється.
Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність показників, контролюючим органам не подаються.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.
Водночас не вимагається подання фінансової звітності для Декларацій, які подаються суб’єктами господарювання – юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в таблиці «Наявність додатків».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи повинен ФОП сплачувати ПДВ із суми комісії, яку утримав закордонний маркетплейс за продаж товарів/послуг на запропонованій ни

02.05.2024 11:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника, або отримувача відповідних послуг, або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.31 статті 186 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у підпункті 14.1.565 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать послуги з:
надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах;
надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – платниками ПДВ фізичним особам (у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ) на митній території України встановлено статтею 2081 розділу V ПКУ.
Зокрема, особою для цілей оподаткування ПДВ є особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг (підпункт «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 2081.1 статті 2081 розділу V ПКУ встановлюються правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку (далі у цій статті – фізична особа), особою – нерезидентом, яка визначена підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ і яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 розділу V ПКУ.
Таким чином, якщо послуги, які надаються ФОПу закордонним «маркетплейсом» відповідно до умов договору та норм ПКУ класифікуються як електронні послуги, то місце постачання таких послуг визначається на митній території України, а тому такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ, а нарахування та сплата ПДВ за такою операцією здійснюється в залежності від статусу ФОПа (зареєстрований чи не зареєстрований платником ПДВ)
Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано платником ПДВ, то нарахування та сплата ПДВ за такою операцією має здійснюватися особою – нерезидентом відповідно до статті 2081 розділу V ПКУ, тобто іноземним «маркетплейсом» (якщо такий «маркетплейс» зареєстрований платником ПДВ в Україні).
Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю – платнику ПДВ, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виникає у фізичної особи – підприємця – платника ПДВ відповідно до статті 208 розділу V ПКУ.
Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.
Отже, ФОП – платник ПДВ – отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такі послуги (суми комісії, яку отримав закордонний маркетплейс за продаж товарів/послуг та послуг з реклами).
Довідково зазначаємо, що перевірити інформацію стосовно реєстрації платником ПДВ – нерезидента можна на вебпорталі ДПС за посиланням Електронний кабінет→Реєстри→Дані реєстру платників ПДВ при умові ідентифікації за допомогою електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Право платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій

02.05.2024 11:54

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Платники податків мають право на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, при зверненні у паперовій або електронній формі до такого органу. Це передбачено статтею 52 Податкового кодексу України.
Таке звернення повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
- дату звернення.
Слід відмітити, що на звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закон України № 3603: в яких випадках платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції?

02.05.2024 11:53

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.03.2024 набрав чинності (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року) Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
З урахуванням змін, внесених Законом № 3603 до Податкового кодексу України (далі – Кодексу), платник податків особисто або через свого представника може взаємодіяти з контролюючим органом в режимі відеоконференції під час розгляду:
- матеріалів скарг щодо оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також податкових повідомлень особі нерезиденту (абзац четвертий п. 56.3 та абзац перший п.п. 56.24.1 п. 56.24 ст. 56 Кодексу);
- матеріалів скарг щодо оскарження платником податків рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.п. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 Кодексу);
- при розгляді матеріалів перевірки, у т. ч. електронної перевірки (абзац перший п.п. 86.7.3 п. 86.7 та абзац четвертий п. 86.11 ст. 86 Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

02.05.2024 11:53

До зведеного бюджету у січні – квітні 2024 року надійшло 504,7 млрд гривень

02.05.2024 11:52

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – квітні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 504,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 372,8 млрд грн, до місцевих бюджетів – 131,9 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – квітні 2024 року становили 340,5 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 112,6 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 44,7 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – в 1,6 раза (+39,3 млрд грн), податку на додану вартість – на 5 відс. (+4,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 5,7 відс. (+1,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,1 відс. (+1,8 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у січні – квітні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 2,7 раза (+62,9 млрд грн), податку на додану вартість – у 1,7 раза (+38,7 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 20,9 відс. (+10,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 11,8 відс. (+3,7 млрд гривень).
Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у квітні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять майже 103,3 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 69,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 34,1 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у квітні 2024 року становили 60,5 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 9,5 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 5,2 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 12 млрд грн ПДВ.
У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на додану вартість – 109,8 відс. (+2,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 110,6 відс. (+1,1 млрд грн), рентної плати – 121,1 відс. (+1 млрд грн), податку на прибуток – 137,5 відс. (+0,9 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб – 102,5 відс. (+0,4 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у квітні 2024 року приріст порівняно з квітнем 2023 року становить з податку на додану вартість – у 1,4 раза (+6,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 25,1 відс. (+3,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 17,9 відс. (+1,8 млрд грн), податку на прибуток – у 1,4 раза (+1,0 млрд грн), рентної плати – 7 відс. (+0,4 млрд гривень).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 4480. Попередня cторінка | Сторінка 242 з 448 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua