Блог

yulstor

Податковий борг не перевищує 3060 грн – податкова вимога не надсилається!

12.02.2024 16:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень), контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель для визначення МПЗ за 2023 рік

12.02.2024 16:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 381 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для розрахунку суми МПЗ застосовується нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю.
Базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (ст. 289 Кодексу).
У 2024 році Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, поінформував про індексацію за 2023 рік, яку необхідно застосовувати для розрахунку податкових зобов’язань з плати за землю та єдиного податку (четверта група) у 2024 році.
З огляду на вище вказане, вбачається, що для розрахунку суми МПЗ за 2023 рік використовується нормативно грошова оцінка земель, яка діяла у 2023 році для розрахунку плати за землю та єдиного податку (четверта група).
Довідково: для розрахунку плати за землю та єдиного податку (четверта група) за 2023 рік значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для сільськогосподарських угідь – 1,0.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації

12.02.2024 16:51

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що боротьба з незаконним веденням бізнесу – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.
Питанням державної реєстрації суб’єктів господарювання, дотримання роботодавцями і найманими працівниками трудового законодавства, обов’язкового використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій в обов’язковому порядку досліджуються під час проведення фактичних перевірок.
Відповідно до вимог законодавства здійснення особою господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації такої особи суб’єктом господарювання із зазначенням відповідного виду діяльності та отримання відповідної ліцензії.
Працівниками відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області під час проведення рейду спільно з співробітниками Національної поліції задокументовано факт надання послуг пасажирських перевезень (таксі) фізичною особою без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
На вищезазначену фізичну особу (водія таксі) за порушення порядку провадження господарської діяльності складено протокол за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та затримано транспортний засіб, як знаряддя протиправної діяльності.
Звертаємо увагу, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації та офіційного працевлаштування призводить до економічних втрат бюджетів та відсутності соціальних гарантій для працюючих нелегально найманих осіб.
Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до норм діючого законодавства!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Електронна трудова книжка - сучасна система

12.02.2024 16:50

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її Вона вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до органів Пенсійного фонду України.
Кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина: організація роботи щодо надання послуг в центрах обслуговування платників

12.02.2024 16:49

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.02.2024, адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОП та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПи забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 27 111 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 6 189 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 12 595 звернень, або 46,5 відс. від загальної кількості, та на 5 038 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
У січні 2024 року платниками податків отримано 25 600 адміністративних послуг, що на 5 654 послуги більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 11 112 адміністративних послуг, або 43,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 4 407 послуг більше ніж у 2023 році.
З початку року здійснено 222 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 85 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 132 виїзди мобільного ЦОП до центрів надання адміністративних послуг(ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.02.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 374 адміністративні послуги, у тому числі 106 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 863 громадянина, якими отримано 209 адміністративних послуг та 627 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, у тому числі актуальним питанням щодо Деклараційної кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова», тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 1 300 примірників друкованої продукції.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

В яких випадках СГ (торговці) зобов’язані починаючи з 01.01.2023 забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків з

12.02.2024 16:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) визначено умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Поетапне запровадження такого обов’язку передбачено з 01.01.2023 року і складається з чотирьох етапів.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- комунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 13 якого передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591).
Відповідно до пп. 57 та 58 ст. 1 Закону № 1591:
- платіжна послуга – передбачена Законом № 1591 діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій;
- платіжна операція – будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
При цьому, згідно з вимогами Постанови № 894, суб’єкти господарювання сфери роздрібної торгівлі, починаючи з 01.01.2023, в населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. чоловік, повинні забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків, платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Враховуючи викладене, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги), що були замовлені через сайт Інтернет-магазину здійснюється у місці отримання товарів (послуг), суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), у всіх без виключення випадках, починаючи з 01.01.2023, за умови, що чисельність населення у населеному пункті де здійснюється оплата товарів (послуг) перевищує 25 тис. чоловік.
Водночас, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги за договором з покупцем лише в безготівковій формі, що по своїй суті і є виконанням вимог Постанови № 894, в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 8

09.02.2024 12:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких

09.02.2024 12:24

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що Міністерством фінансів України розглянуто лист Державної податкової служби України щодо погодження позиції ДПС стосовно нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси і листом від 04.09.2023 № 1848/4/99-00-04-01-04-04 повідомлено наступне.
Позиція ДПС полягає в тому, що оскільки дати початку бойових дій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підрозділ 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309) визначені 2023 роком, то платники окремих податків за об’єкти оподаткування, які розташовані на цих територіях, не нараховують та не сплачують плату за землю, екологічний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з дати початку бойових дій до завершення на відповідній території активних бойових дій.
Однак вважаємо, що застосовувати особливості оподаткування окремими податками, визначені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені підрозділом 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309) є некоректним виходячи з наступного.
Підпунктами 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу надано право платникам плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з цих податків по об’єктах, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, тобто без зазначення додаткових критеріїв, як то функціонування чи відсутність державних електронних інформаційних ресурсів на таких територіях.
При цьому починаючи з 1 січня 2023 року вищезазначені податки не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі – постанова № 1364) визначено деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
При цьому постановою № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Тобто території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси є однією із складових Переліку територій.
Така категорія запроваджена з метою забезпечення відновлення роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем та публічних електронних реєстрів до визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації певної адміністративно-територіальної одиниці, тобто на таких територіях дозволено діяльність користувачів реєстрів, а їхні мешканці отримають доступ до адміністративних послуг та нотаріальних дій.
Таким чином, підрозділ 3 розділу І Переліку територій, затвердженого наказом № 309, застосовується для цілей пов’язаних з наданням певних послуг і не стосується особливостей оподаткування.
При цьому зазначаємо, що дати початку бойових дій, встановлені у підрозділі 3 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені 2023 роком, що не співпадає з датами початку бойових дій, визначених у підрозділі 2 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій. До того ж до підрозділу 3 розділу І Переліку територій включені і окремі територіальні громади, які відносяться до територій можливих бойових дій і знаходяться у підрозділі 1розділу І Переліку територій.
У зв’язку з цим, вважаємо, що для цілей оподаткування слід застосовувати підрозділ 2 розділу І Переліку територій і поширювати особливості оподаткування, встановлені Кодексом, на об’єкти, які розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які включені саме до цього підрозділу та застосовувати дати початку і закінчення бойових дій, які зазначені в ньому.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори?

09.02.2024 12:23

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає, наприклад, водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення тощо.
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 19,7 млн гривень

09.02.2024 12:21

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом січня 2024 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 19,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що майже на 10,0 млн грн, або на 102,2 відс. більше ніж у січні 2023 року.
Нагадуємо, що сервіс «Калькулятор податку на майно», розроблений ДПС України надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.
Крім того, сервіс сприяє підвищенню обізнаності громадян та якості сплати податку на нерухоме майно.
«Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4135. Предыдущая cтраница | Страница 251 из 414 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua