19:38
До уваги платників туристичного збору: чи заповнюється рядок 8.1 уточнюючої податкової декларації?
16.04.2024 15:28
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Формою податкової декларації з туристичного збору, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403) із змінами (далі – Декларація), передбачено заповнення рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації, в якому, зокрема, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» платники у рядку 2.2 зазначають звітний квартал, що уточнюється. Аналогічна інформація заповнюється в рядку 1.2 «Податковий період, що уточнюється» додатка «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору» (далі – Додаток) до Декларації.
До рядка 8 табличної частини Декларації з типом «Уточнююча» переносяться значення рядків розд. І Додатка, в якому здійснюється розрахунок уточнення (виправлення) сум туристичного збору при самостійному виявленні помилок, зокрема:
- до рядка 8.2 «податкове зобов’язання, що уточнюється до збільшення» Декларації переноситься значення рядка 6 колонки 13 розд. І Додатка;
- до рядка 8.3 «податкове зобов’язання, що уточнюється до зменшення» Декларації переноситься значення рядка 7 колонки 13.
Водночас, рядок 8.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини у Декларації з типом «Уточнююча» не заповнюється, оскільки значення цього рядка повинно відповідати значенню (сумі значень) колонки 13 «Усього нараховано збору за звітний квартал» рядка 3 розд. І Додатка, тобто відображаються поточні нарахування звітного місяця.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: платники екологічного податку за три місяці поточного року сплатили до місцевих бюджетів понад 55,6 млн гривен
16.04.2024 15:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платниками Дніпропетровського регіону у першому кварталі 2024 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 55,6 млн грн екологічного податку.
«Це майже на 22,2 млн грн, або на 66,4 відс., більше відповідного періоду минулого року», – повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової акцентувала, що позитивну динаміку надходжень забезпечують платники, які навіть у такий нелегкий для країни воєнний час сумлінно виконують свої податкові зобов’язання.
Наталя Федаш подякувала платникам за їх активну громадянську позицію та патріотизм.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ФОП на загальній системі оподаткування отримана безповоротна фінансова допомога: чи включається вона до доходу?
12.04.2024 11:30
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 розд. ІV ПКУ.
Об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розд. ІV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема з джерел їх походження в Україні.
Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі включаються до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага, що визначено п.п. «г» п.п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ.
Оскільки у даному випадку надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.
При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.
Крім того відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим.1 ст. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого серед іншого включається дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).
Отже, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном України податків
12.04.2024 11:29
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном України податків
12.04.2024 11:28
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників плати за землю надійшло понад 1,5 млрд гривень. Надходження зросли у порівнянні з січнем – березнем минулого року на понад 80,4 млн гривень. Темп росту надходжень склав 105,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном України податків
12.04.2024 11:27
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
- податок на капітал/майно та приріст капіталу;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Оподаткування ПДВ: здійснена операція з вивезення основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фіна
12.04.2024 11:26
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом «г» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.
Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією. У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Надходження екологічного податку до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини мають позитивну динаміку
12.04.2024 11:25
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – березня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 45,5 млн грн екологічного податку.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода акцентувала увагу, що надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 18,1 млн грн, або на 66,4 відсотків.
Очільниця податкової області подякувала платникам за своєчасно виконаний податковий обов’язок та нагадала, що у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником екологічного податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо можливості отримання уповноваженою особою фізичної особи кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю
11.04.2024 12:03
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що п. 1 частини другої ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Таким чином, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок
11.04.2024 12:02
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до абзаців першого і другого п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).
Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
- платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
- платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;
- в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманцях в емітентах електронних грошей.
Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.
Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
