Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
У січні – грудні 2023 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету за спеціальне використання води надійшло майже 230,0 млн гривень. Порівняно з січнем – груднем 2022 року надходження виросли на понад 14,8 млн грн, або майже на 7 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлені критерії перебування ФОПів на другій групі єдиного податку, а саме:
1. Граничний обсяг доходу – 834 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
2. Кількість найманих працівників – не більше 10 осіб.
3. Види діяльності:
• виробництво та продаж товарів;
• діяльність у сфері ресторанного господарства;
• надання послуг лише населенню та платникам єдиного податку (ФОПам та юридичнимм особам – платникам єдиного податку). Обмеження видів економічної діяльності встановлені п. 291.5 ст. 295 ПКУ.
5. Звітний (податковий) період дорівнює календарному року (абзац 1 п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
6. Ставка єдиного податку не більше 20 % розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року
7. Сплата єдиного податку здійснюється не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця або авансовий внесок за весь звітний період;
8. Звітність, яку подають платники єдиного податку другої групи:
• Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація);
• Додаток 1 до Декларації «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску»:
- подається та заповнюються ФОПами – платниками єдиного податку другої групи, відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ та які, є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
- не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами 4 та 6 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• Додаток 2 до Декларації «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» – подається платниками єдиного податку другої групи – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (п. 297 прим.1.1 ст 297 прим.1 ПКУ).
Довідково: Декларація і додатки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244), із змінами.
Звітність подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Протягом 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 4,7 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком майже на 835,0 млн грн, або на 21,5 відсотки.
Очільниця податкової служи Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за сумлінну сплату податків та нагадала, що у разі здійснення розрахункових операцій, суб’єкти господарювання, яі знаходяться на спрощеній системі оподаткування (крім платників єдиного податку першої групи), зобов’язані застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2022 № 189 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.07.2022 за № 804/38140 (далі – Наказ № 189), враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2022 № 215 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2022 за № 835/38171 внесено зміни, зокрема до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.
Зокрема, додаток 1 до Порядку доповнено кодами категорій застрахованих осіб 76 – 80, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, за яких Роботодавці мали право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок:
76 – наймані працівники, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення;
77 – особи, які працюють на підприємствах та в організаціях всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствах УТОГ та УТОС, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення;
78 – працююча особа з інвалідністю на підприємстві або в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить понад 50 %, яку було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, яка не отримувала доходів у вигляді грошового забезпечення;
79 – найманий працівник – особа з інвалідністю, який працює в товариствах УТОГ та УТОС, якого було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, який не отримував доходи у вигляді грошового забезпечення;
80 – найманий працівник – особа з інвалідністю, який працює на підприємствах та в організаціях всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, якого було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, який не отримував доходів у вигляді грошового забезпечення.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 поінформувала ДПС про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік.
Так, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051, який необхідно застосовувати для обчислення плати за землю та єдиного податку (четверта група) під час складання податкової звітності на 2024 рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Звертаємо увагу, що на відміну від звітних податкових періодів за 2022 та 2023 роки у 2024 році коефіцієнт індексації застосовується до всіх категорій земель.
Крім того, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що витяги про нормативну грошову оцінку, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 15 січня 2024 року, не містять коефіцієнту індексації за 2023 рік, тому значення нормативної грошової оцінки земель, зазначене в таких витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта за 2023 рік. Тобто визначене значення у таких витягах необхідно помножити на коефіцієнт 1,051.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу платників ПДВ, що з 08 липня 2023 року діє механізм адміністративного оскарження рішень комісій регіонального рівня щодо неврахування таблиць даних та відповідності платника податку критеріям ризиковості.
Так, платник ПДВ має подати скаргу протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає рішення про задоволення скарги та скасовує рішення комісії регіонального рівня або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Наразі вищезазначений механізм адміністративного оскарження набирає все більшої популярності, оскільки дозволяє уникнути тривалих судових спорів.
Також є низка особливостей використання механізмів оскарження рішень комісій регіонального рівня. Зокрема, при процедурі оскарження рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності платника критеріям ризиковості, в разі прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги комісією центрального рівня, наступним кроком для платника може бути лише звернення до суду (бо іншого шляху для виключення з ризикових не передбачено). Тобто з точки зору ефективності захисту інтересів бізнесу з питань ризиковості важливо максимально використати процедури на регіональному рівні і тільки після їх вичерпання рішення про ризиковість слід оскаржувати до комісії центрального рівня.
Щодо таблиць даних таких особливостей немає, адже навіть якщо комісія центрального рівня відмовила у задоволенні скарги, платник податків може повторно подати таблицю даних на розгляд комісії регіонального рівня з поясненням та детальним описом господарської діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність. Таким чином, підприємства можуть використовувати адміністративне оскарження рішень про відмову у врахуванні таблиці даних без побоювання загрузнути в судових процесах.
У будь-якому випадку, отримавши відмову у задоволенні своїх вимог, платнику вкрай важливо встановити повний перелік підстав для прийняття такого рішення контролюючим органом, аби обрати найбільш ефективні шляхи захисту своїх прав або ж відкоригувати помилки у своїй діяльності. Для цього радимо:
1) уважно вивчати рішення комісій контролюючих органів та усувати причини, які стали підставою їх прийняття. На вебпорталі ДПС ознайомлюватись з інформаційними роз’ясненнями щодо правильності заповнення таблиць даних платника податку, рекомендаціями до оформлення пояснення та підтверджуючих документів, дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya;
2) здійснювати комунікацію з контролюючими органами у разі виникнення сумнівів у підставах прийняття ними рішень, надсилати запити безпосередньо до територіальних органів ДПС (в основному питання виникають на регіональному рівні) для отримання вичерпної відповіді про підстави та причини прийняття таких рішень;
3) для оперативної комунікації звертатись на комунікаційні платформи (для інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій) та отримувати розʼяснення за телефонами гарячих ліній.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі –50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків (п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо підприємство – платник єдиного податку четвертої групи знаходиться на території активних бойових дій, то у разі подання уточнюючого розрахунку за 2022 рік для розрахунку єдиного податку за січень – лютий 2022 року необхідно всю річну суму єдиного податку поділити на 12 місяців та помножити на 2 місяці.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Електронний кабінет – це інформаційно-комунікаційна система, яка створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України, в електронному вигляді.
Сервіси приватної частини Е-кабінету для суб’єктів господарювання:
- реєстраційні та облікові дані;
- доповнення облікових даних інформацією про види діяльності (КВЕД);
- дані про об’єкти оподаткування;
- інформація про стан розрахунків з бюджетом;
- листування з органами ДПС;
- надсилання в електронному вигляді сервісних запитів за встановленими формами та отримання інформації;
- подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики;
- перегляд та друк раніше поданої звітності;
- перегляд вхідних/вихідних документів (квитанцій про приймання та обробку податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо);
- надання згоди на отримання контрагентом інформації про себе;
- надання згоди на отримання банківською установою інформації про податковий борг;
- податковий аудит (критерії ризику);
- доступ до сервісів Е-ПДВ, Е-акциз;
- РРО/ПРРО;
- доступ до Єдиного рахунку;
- доступ до реєстрів, отримання інформації з реєстрів;
- інші електронні сервіси та корисна інформація.
Платники ПДВ в приватній частині Електронного кабінету мають можливість:
- реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
- доступу до даних ЄРПН;
- подання в електронному вигляді повідомлень, скарг на рішення Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
- доступу до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ): розрахунок суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН; перелік операцій, зареєстрованих в СЕА ПДВ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо);
- доступу до аналітичних сервісів системи автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування оцінки ступеня ризиків: показник D (навантаження за останні 12 календарних місяців); показник P (сума ПДВ, зазначена у зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у звітному періоді); показники Позитивної податкової історії (ППІ); інформація щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.
Сервіси для платників акцизного податку:
- реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН;
- доступ до даних ЄРАН;
- сервіси системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: перелік операцій, зареєстрованих в СЕА РПСЕ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо); перелік акцизних складів та інформації щодо обладнання акцизного складу; результат зіставлення показників обсягів обігу спирту етилового.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує про рекомендації стосовно відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) інформації щодо оплати товарів частинами.
Так, у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Примітка: Звертаємо увагу, що програмування РРО/ПРРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.
У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.
Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.
У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.
При цьому лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Окремо повідомляємо для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), що у чеках на отримання «авансу» має відображатись інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.
У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.
Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Примітка: Наголошуємо! Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України.
Акцентуємо увагу платників податків, що наведені вище можливості поділу оплати на частини не потребують внесення змін до існуючих нормативно-правових актів та стають доступні завдяки відповідному програмуванню ваших РРО та/або ПРРО.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий