Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).
Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.
Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.
Електронні форми повідомлень J1391802/F1391802 розміщені за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm;
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.
Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо перебування організації у статусі неприбуткової організації здійснення такою неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тож надання неприбутковими організаціями під час дії воєнного стану благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, не спричиняє виникнення підстав для втрати відповідними організаціями статусу неприбутковості.
Нагадаємо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до підпункту 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Таким чином, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за 2022 рік, а саме:
- у фізичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи за 2022 рік;
- у юридичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи – з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – пропорційно кількості місяців.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п. 2 ст. 14 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) центри сервісного обслуговування зобов’язані у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
Відповідно до п. 29 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами та доповненнями, після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа.
Підпунктом 3.1.2 п. 3.1 розд. III Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, визначено, що РРО з модемом повинен забезпечувати, зокрема:
- накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку з сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;
- блокування проведення розрахункових операцій у разі:
▪ технічної несправності модему, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі);
▪ неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.
У разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок (далі – РК) та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 10 ст. 17 Закону № 265).
Підпунктом 26 п. 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 із змінами та доповненнями передбачено, що оператори, провайдери зобов’язані усувати пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлювати доступ до послуг згідно з встановленими значеннями показників якості в строки, визначені Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Відповідно до таблиці 3 наказу Адміністрації державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 28.12.2012 № 803 «Про затвердження Показників якості послуг із передачі даних, доступу до Інтернету та їх рівнів» нормований час усунення пошкоджень телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг зі встановленими значеннями показників якості – не більше, як одна доба.
Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.
Тобто, суб’єкти господарювання мають право вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв’язку дотримання норм чинного законодавства щодо термінів усунення причин, які призводять до неподання інформації про обсяг розрахункових операцій по РРО до Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, якщо термін неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, не перевищує 7 робочих днів та при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему, то відповідальність за неподання такої звітності до суб’єктів господарювання не застосовується.
При цьому до суб’єктів господарювання, які не забезпечують подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).
Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом одинадцяти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від фізичних осіб понад 6,6 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року майже на 3 млн грн, або майже на 80 відсотків.
Нагадуємо, що ставка збору встановлюється за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями центр сервісного обслуговування – це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Електронний кабінет – це інформаційно-комунікаційна система, яка створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України, в електронному вигляді.
Сервіси приватної частини Е-кабінету для суб’єктів господарювання:
- реєстраційні та облікові дані;
- доповнення облікових даних інформацією про види діяльності (КВЕД);
- дані про об’єкти оподаткування;
- інформація про стан розрахунків з бюджетом;
- листування з органами ДПС;
- надсилання в електронному вигляді сервісних запитів за встановленими формами та отримання інформації;
- подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики;
- перегляд та друк раніше поданої звітності;
- перегляд вхідних/вихідних документів (квитанцій про приймання та обробку податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо);
- надання згоди на отримання контрагентом інформації про себе;
- надання згоди на отримання банківською установою інформації про податковий борг;
- податковий аудит (критерії ризику);
- доступ до сервісів Е-ПДВ, Е-акциз;
- РРО/ПРРО;
- доступ до Єдиного рахунку;
- доступ до реєстрів, отримання інформації з реєстрів;
- інші електронні сервіси та корисна інформація.
Платники ПДВ в приватній частині Електронного кабінету мають можливість:
- реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
- доступу до даних ЄРПН;
- подання в електронному вигляді повідомлень, скарг на рішення Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
- доступу до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ): розрахунок суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН; перелік операцій, зареєстрованих в СЕА ПДВ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо);
- доступу до аналітичних сервісів системи автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування оцінки ступеня ризиків: показник D (навантаження за останні 12 календарних місяців); показник P (сума ПДВ, зазначена у зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у звітному періоді); показники Позитивної податкової історії (ППІ); інформація щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.
Сервіси для платників акцизного податку:
- реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН;
- доступ до даних ЄРАН;
- сервіси системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: перелік операцій, зареєстрованих в СЕА РПСЕ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо); перелік акцизних складів та інформації щодо обладнання акцизного складу; результат зіставлення показників обсягів обігу спирту етилового.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє наступне.
Згідно з договором оренди орендна плата складає 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наказом керівника у 2023 році вирішено виплатити орендодавцям орендну плату у розмірі 12 НГО. Чи будуть податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ), сплачені з такої орендної плати в повному обсязі, враховуватися у зменшення мінімального податкового зобов’язання) МПЗ?
У разі якщо відповідно до наказу по підприємству здійснюється виплата орендної плати орендодавцям – фізичним особам за передані ними в користування платнику МПЗ земельні ділянки у розмірі, більшому ніж передбачено відповідним договором оренди, і при цьому вся така виплата відображена в регістрах бухгалтерського обліку, оподатковується та відображається у звітності за правилами, встановленими для орендної плати, то сплачені з неї суми ПДФО та ВЗ можуть бути враховані під час визначення МПЗ.
Більше відповідей на запитання щодо визначення МПЗ – на вебпорталі ДПС України за посиланням - https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ediniy-podatok/yuridichni-osobi/ediniy-podatok-dlya-platnikiv-chetvertoi-grupi/osoblivosti/726800.html.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до Закону України від 08 листопада 2023 року № 3428-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України», починаючи з 01.10.2023 станом на 01.12.2023 спеціальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровської області отримав понад 1,7 млрд грн ПДФО та військового збору.
Повідомляємо, що кошти (ПДФО та військовий збір), які надходять до спеціального фонду держбюджету, спрямовуються на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання, а також для закупівлі артилерійських систем.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку Збройних Сил України!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий