Підтримка держави – важливий інструмент збереження бізнесу та відновлення роботи
Пошкодження або знищення підприємства внаслідок ракетних обстрілів, бойових дій чи інших проявів збройної агресії російської федерації – це не лише втрата майна. Для бізнесу це часто означає неможливість продовжувати роботу, відсутність доступу до документів, банківських рахунків, а відтак – неможливість своєчасно виконувати податкові обов’язки.
У Податковому кодексі України передбачено ряд інструментів для підтримки, пом’якшення або звільнення бізнесу під час виконання податкових обов’язків, залежно від типу чи ступеня шкоди, заподіяної воєнними діями.
Якщо підприємство не може виконувати податкові обов’язки
Якщо платник – юридична особа зазнав шкоди внаслідок бойових дій: знищено товар, запаси, зруйновано підприємство або майно, необхідно провести інвентаризацію активів і зобов’язань.
Інвентаризація дає змогу встановити фактичну наявність майна, перевірити стан активів і зобов’язань, а також документально зафіксувати наслідки надзвичайної ситуації для підприємства. За підсумками інвентаризації складаються відповідні описи та акти.
Водночас в умовах воєнного стану можливі ситуації, коли підприємство не має фізичного доступу до своїх активів через бойові дії або інші обставини непереборної сили. У такому разі інвентаризацію проводять після відновлення безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.
Законодавство не вимагає проводити інвентаризацію всіх активів підприємства – інвентаризація проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства. Керівник має право обмежити її лише активами, які знаходилися у пошкодженому приміщенні та могли бути знищені, пошкоджені або втрачені внаслідок надзвичайної події.
За підсумками інвентаризації, за належним документальним підтвердженням (акт ДСНС про пожежу або руйнування, витяг з ЄРДР за фактом обстрілу, висновки Торгово-промислової палати та інші документи, які засвідчують факт і причини знищення майна) приймається рішення про списання знищених активів з балансу. Списувати активи з балансу слід, щойно встановлено їх знищення або псування, коли активи перестали відповідати критеріям для визнання активом (не можна отримати з них економічну вигоду).
Податковим кодексом не передбачено окремих податкових різниць при списанні знищених товарів чи запасів. Це означає, що вони списуються на витрати за правилами бухгалтерського обліку. Відповідно зменшується фінансовий результат до оподаткування, а отже, і об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Особливості оподаткування для юридичних осіб, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації
Порядок оподаткування податком на прибуток від списання знищених основних засобів (обладнання, будівлі, транспорт) залежить від річного доходу платника.
Якщо дохід не більше 40 млн грн/рік: вартість знищених засобів списується на витрати за правилами бухгалтерського обліку. Вони враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Якщо дохід понад 40 млн грн/рік (платники, які застосовують різниці): зменшення об’єкта оподаткування відбувається на залишкову вартість знищеного об’єкта, визначену за правилами податкового обліку – в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток відображають різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Якщо бізнес зазнав критичних (безповоротних) втрат (знищення офісів, складів, виробничих потужностей унаслідок бойових дій), то він має право на тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків у порядку, передбаченому законодавством.
Платники можуть отримати звільнення від виконання податкових обов’язків до періоду після відновлення можливості їх виконання або після закінчення воєнного стану.
Основними підставами, що спричиняють неможливість виконання платниками податків – юридичними особами та їхніми відокремленими підрозділами – податкових обов'язків є:
- повне або часткове знищення виробничих, складських чи адміністративних приміщень, комп’ютерної техніки та іншого обладнання;
- втрата виробничих або інших необоротних активів, зокрема запасів;
- перебування платника на територіях, де ведуться бойові дії, або на окупованих територіях, що унеможливлює використання чи вивезення бухгалтерської документації та інших документів, комп’ютерної техніки й іншого обладнання;
- директор/бухгалтер є єдиною уповноваженою особою платника та перебуває на військовій службі за відсутності у платника інших посадових осіб, уповноважених нараховувати та сплачувати податки, вести бухгалтерський облік, складати й подавати податкову та фінансову звітність, якщо посадова особа, яка є власником або співвласником підприємства, не має можливості призначити їхніх уповноважених осіб.
Платники подають за місцем податкової реєстрації або до будь-якого територіального сервісного центру ДПС заяву про відсутність можливості виконувати свої податкові обов’язки та документи (копії документів).
Зокрема, до заяви необхідно подати такі документи:
- акти ДСНС/Нацполіції про пожежі чи руйнування;
- витяги з держреєстрів;
- повідомлення правоохороних органів;
- документи ЄРДР;
- копія наказу про призупинення роботи підприємства;
- документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);
- інші документи.
У заяві обов’язково зазначається перелік податкових обов’язків та періоди, за які неможливе їх виконання.
Контролюючий орган у разі достатності документів розглядає заяву протягом 20 календарних днів із дати її надходження.
У разі, якщо документів недостатньо контролюючий орган надсилає платнику податків попереднє рішення із пропозицією надати додаткові матеріали протягом 10 календарних днів після отримання таких документів. Протягом 20 календарних днів приймається остаточне рішення.
Рішення про неможливість виконання податкових обов’язків забезпечує:
- перенесення строків подання податкової звітності;
- перенесення строків сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
- звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових чи акцизних накладних, невиконання інших податкових обов’язків, визначених законодавством.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: коли підприємство може не сплачувати податок за пошкоджені об’єкти
Підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що були пошкоджені або знищені, є дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Реєстр майна).
Податок не нараховується та не сплачується за знищені та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.
Стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які внаслідок дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право, встановлювати ставки податку в розмірі, меншому за розмір податку, встановленого рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території або звільняти від сплати податку.
Тому, платники можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових/військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки податку для власних об’єктів нерухомості.
Плата за землю: які можливості має підприємство, яке постраждало від бойових дій
Окремий напрям підтримки стосується земельних ділянок, на яких розташовані пошкоджені або знищені об’єкти нерухомості, а також земель, які стали непридатними для використання через потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами.
Податковим законодавством передбачено ненарахування та несплату плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені внаслідок бойових дій об’єкти нерухомості, за умови виконання встановлених ПКУ вимог, зокрема щодо відображення відповідної інформації в Реєстрі майна.
При цьому пільга застосовується не автоматично до будь-якої земельної ділянки, яка перебуває у власності чи користуванні підприємства, а в межах площ та за умов, установлених ПКУ.
Якщо земельна ділянка може бути забруднена вибухонебезпечними предметами – це ще одна важлива ситуація, коли підприємство не може використовувати земельну ділянку через потенційну загрозу її забруднення вибухонебезпечними предметами.
У такому випадку підприємству необхідно звернутися із заявою про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами до відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації.
На підставі такої заяви може бути прийнято рішення про встановлення податкової пільги щодо відповідної земельної ділянки. Для таких земель законодавство передбачає окремий механізм визначення періоду, протягом якого земельна ділянка визнається потенційно забрудненою та щодо неї застосовується відповідна податкова пільга.
Отже, зафіксуйте, зверніться, скористайтеся – цей простий алгоритм допоможе застосувати передбачену законодавством підтримку.
Довідково.
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. 2.Положення № 879 – Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів від 02.09.2014 № 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» (із змінами).
3. 3. Порядок № 225 – Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (із змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
При формуванні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) в меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, здійснюється вибір та заповнення наступних реквізитів:
1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається звернення;
2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
3) тематика – зазначається тематика, яка відповідає змісту звернення платника;
4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
5) завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – серпня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком на понад 204,5 млн гривень. Це у порівнянні з січнем – серпнем минулого року майже на 7,7 млн грн більше, або на 3,9 відсотка.
Звертаємо увагу, що у разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної податкової декларації екологічного податку, суб’єктом господарювання подається:
до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;
після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
При цьому, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків помилок, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених законодавством, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, , та пені.
Довідково: п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – серпня поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 321,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли порівняно з аналогічним періодом 2025 року майже на 12,5 млн грн, або на 4,0 відсотка.
«Висловлюємо вдячність платникам, які сумлінною сплатою податків забезпечують важливу фінансову підтримку громад. Податкова служба сьогодні спрямовує свою діяльність на забезпечення комфортних умов для виконання платниками своїх зобов’язань перед державою. І стабільне наповнення бюджетів – це результат нашої постійної взаємодії», – підкреслив очільник обласної податкової.
Нагадуємо, що фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення (ППР) щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що громадяни мають можливість скористатися податковою знижкою, якщо вони протягом року здійснювали витрати на благодійність.
Умови для отримання такої знижки:
1. Кошти або майно були передані тільки неприбутковим організаціям, які:
- зареєстровані в Україні;
- внесені до Реєстру неприбуткових організацій на дату передачі коштів або майна.
2. Знижка надається на суму витрат, які не перевищують 4 % загального оподатковуваного доходу платника податків за звітний рік.
3. Документи, які підтверджують витрати:
- квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;
- копії договорів (за наявності).
Документи мають містити інформацію про благодійника та отримувача внеску.
Копії підтверджуючих документів подаються разом з податковою декларацією. Оригінали документів не подаються, але зберігаються у платника протягом строку давності.
На вимогу контролюючого органу, платники мають надати документи, які підтверджують доходи або витрати для податкової знижки.
Важливо! Якщо переказ зроблено на особисті рахунки волонтерів – така сума не враховується у податковій знижці. Внески на спеціальні рахунки, наприклад, Національного банку України або UNITED24, не дають права на знижку, оскільки ці юридичні особи не є неприбутковими організаціями.
Рекомендуємо перевіряти відображення юридичних осіб у відповідних реєстрах під час підрахунку витрат, які можна віднести до податкової знижки.
З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.
Як подати декларацію детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.
Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.
Змінами передбачено, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують роботодавці (юридичні особи та ФОПи), якщо одночасно:
- середньооблікова кількість працівників у кварталі становить 8 і більше осіб;
- у відповідному кварталі не виконано норматив робочих місць для осіб з інвалідністю.
Важливо: платниками є усі роботодавці – як приватного, так і державного та комунального секторів.
Внесок не сплачують:
- роботодавці з кількістю працівників менше 8 осіб;
- роботодавці, які виконали норматив;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Роботодавці самостійно розраховують норматив, дотримуючись вимог законодавства:
- 1 робоче місце – для роботодавців із 8 – 25 працівниками;
- 4 % середньооблікової кількості працівників – якщо працює понад 25 осіб;
- 2 % – для:
- закладів охорони здоров’я;
- реабілітаційних установ;
- надавачів соціальних послуг;
- підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю.
Виконання нормативу – це не лише соціальна відповідальність, а й економічний стимул, адже у такому випадку роботодавець не сплачує внесок.
Якщо норматив не виконано, роботодавець самостійно визначає суму внеску. Розрахунок здійснюється як добуток:
- 40 % середньомісячної заробітної плати (на одного працівника) у відповідному кварталі;
- різниці між встановленим нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.
Середньомісячна заробітна плата для цього розраховується відповідно до спеціального Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268.
На час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску зменшено на 50 %. Це тимчасова норма, спрямована на підтримку бізнесу в складних умовах.
Нагадуємо, що з 01 січня 2026 року у Державній казначейській службі України відкрито нові рахунки для зарахування коштів за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».
Номер рахунку для сплати внеску можна перевірити:
- на сайті Казначейства – https://www.treasury.gov.ua/requisites;
- на субсайтах вебпортала ДПС – https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Довідково:
Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами та доповненнями);
Закон № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Бізнес, який постраждав через війну, має отримувати допомогу швидко і без зайвої бюрократії. Державна податкова служба запускає для допомоги постраждалим підприємцям «гарячі лінії» в регіонах. Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Всі необхідні контакти:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorialnih-organiv-dps-dlya-pidtrimki-biznesu
«Після обстрілу перша реакція – шок. І в цей момент точно підприємці не завжди розуміють, куди бігти і що робити, зокрема й із податковими питаннями. Тому прошу бізнес, який постраждав, не зволікати – звертайтеся до наших фахівців. Наші спеціалісти оперативно допоможуть розібратися з додатковими питаннями та підкажуть ефективний алгоритм дій», – сказала очільниця ДПС.
Зокрема, як діяти якщо:
- через бойові дії втрачено або пошкоджено майно;
- знищено чи втрачено документи;
- довелося призупинити діяльність;
- підприємство або виробництво релокували;
- виникли труднощі з виконанням податкових обов’язків;
- війна спричинила інші збитки чи ускладнення для роботи бізнесу.
«Гарячі лінії» – черговий захід ДПС із підтримки постраждалого бізнесу.
Бізнес також завжди може звернутися за допомогою до Офісів податкових консультантів.
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Крім того, ДПС активно реалізовує механізми існуючої податкової підтримки.
https://tax.gov.ua/biznes-postrajdav-vid-viyni-mehanizmi-podatkovoi-pidtrimki/1043994.html
«Ми робимо все можливе, щоб комунікація з податковою для постраждалого бізнесу була зрозумілою, оперативною та максимально практичною. Не залишаємо бізнес сам на сам з проблемами, які принесла російська агресія», – сказала Леся Карнаух.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Торік ДПС відкрила у 20 регіонах Офіси податкових консультантів. За цей час фахівці надали 185 тисяч консультацій. І це не просто цифри. За кожною консультацією – доля людини, її робота, власна справа, майно, плани і часто новий початок. Про це розповіла на своїй сторінці в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
За її словами, новий сервісний підхід дозволив прибрати барʼєри між платниками та податковою. А головне – дав можливість отримати якісну фахову безкоштовну консультацію.
«Хороша податкова – не та, до якої ніколи не виникає питань. А та, до якої не страшно прийти з будь-яким податковим питанням. І завжди отримати не відписку, а чітку відповідь. Новий формат роботи з платниками вкрай затребуваний. Розвиваємо його як онлайн, так і офлайн. Вже працюють 92 онлайн-пункти, розширюємо мережу стаціонарних офісів», – зазначила Леся Карнаух.
Найбільш запитувані платниками теми:
- сплата податків і зборів фізособами (43,4%);
- користування сервісами Електронного кабінету (8,1%);
- врегулювання податкового боргу (7,5%).
Окремий важливий напрям – підтримка ветеранів та грантоотримувачів.
Фахівці ДПС вже надали майже 1,3 тисячі профільних консультацій для захисників та їхніх родин.
36 ветеранів працевлаштовано до підрозділів ДПС, із них 34 безпосередньо модераторами Офісів.
«Хороший державний сервіс – це коли людина не сама на сам з проблемою. А знає, де їй допоможуть знайти рішення», – наголосила Леся Карнаух.
Адреси Офісів податкових консультантів:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;
- податкові органи.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Звертаємо увагу: враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням з її розміру податку на доходи фізичних осіб.
Довідково: ст. 1, ст. 3, ст. 3 прим. 1, ст. 4, ст. 15 ст. 35 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями); п. 75.1 ст. 75, п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар