Блог

yulstor

Закон України № 3050: особливості коригування податкових зобов’язань платниками єдиного податку четвертої групи

09.10.2023 13:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Законом № 3050, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 69.33.
Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією.
Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація Російською Федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.
У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.
Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 1 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами).
Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв), визначені цим підпунктом, підлягали оподаткуванню єдиним податком.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 3219: особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств

09.10.2023 13:41

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.08.2023 набрав чинність Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо! Положення нової редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги ФОПів – «єдинників» першої – третьої груп, які з 01.08.2023 автоматично вважаються платниками єдиного податку відповідн

09.10.2023 13:40

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 91 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 91.4.1 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці (ФОП)), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Таким чином, ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п. 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані:
- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
- перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої або третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку першої групи);
- перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку другої групи);
- перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (платники єдиного податку третьої групи).
При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядках 5.2 та 5.5 якої зазначити дату (період) зміни (відмови) «з 01 жовтня 2023 року».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До Державного бюджету України платники Дніпропетровщини спрямували 9,3 мільярди гривень ПДВ

09.10.2023 13:39

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
За 9-ть місяців поточного року до державного бюджету платники Дніпропетровської області забезпечили надходження 9,3 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя та додала, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року державний бюджет отримав ПДВ майже на 1,3 млрд грн, або 16,2 %, більше.
ПДВ, що надійшов від платників нашого регіону у січні – вересні 2023 року, складає 41,6 % від загальних надходжень до державного бюджету по області.
Дякуємо сумлінним платникам за фінансову підтримку держави та стійку громадянську позицію.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

В Україні зареєстровано 951,4 тис. РРО/ПРРО

09.10.2023 13:39

Станом на 1 жовтня 2023 року 135,2 тис. субʼєктів господарювання зареєстрували реєстратори розрахункових операцій (РРО) та 306,7 тис. субʼєктів господарювання зареєстрували програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).
Загалом в Україні зареєстровано 951,4 тис. РРО/ПРРО, з яких: 289,6 тис. РРО та 661,8 тис. ПРРО.
Нагадуємо, що у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).
Водночас, цим же законом низку категорій суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійсненні діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).
Починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Алгоритм розрахунку податкової знижки

09.10.2023 13:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що право на податкову знижку визначено статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Алгоритм розрахунку податкової знижки .
1. Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.
2. На підставі підтверджуючих документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової книжки.
3. Розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку. Для цього різницю між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами слід помножити на ставку ПДФО (18%).
4. Різниця між сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік, та розрахованою сумою ПДФО підлягає поверненню платнику податку.
Сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 Кодексу).
У разі встановлення порушень контролюючий орган повідомляє платника податку про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Акцент на законність: низка роз’яснювальних заходів з питань РРО/ПРРО продовжується

09.10.2023 13:36

Роз’яснювальна робота мобільного ЦОПу Синельниківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не збавляє обертів.
Днями провідні фахівці податкової служби Дніпропетровщини побували на торгівельних об’єктах м. Синельникове.
Спілкувались з платниками щодо застосування РРО/ПРРО.
Закликали використовувати безоплатне програмне рішення від ДПС. Версії ПРРО від ДПС – це безкоштовні сучасні та зручні застосунки, які допоможуть суб’єктам господарювання дотримуватись вимог податкового законодавства.
Інформаційна кампанія податкової служби області і далі охоплює все більшу кількість платників.
Працюємо далі!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До місцевих бюджетів у січні – вересні 2023 року надійшло 330,3 млрд гривень

06.10.2023 13:39

За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – вересні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 330,3 млрд гривень.
Це на 54,6 млрд грн, або на 19,8 відс. більше ніж у січні – вересні 2022 року.
Місцеві бюджети у вересні 2023 року отримали 36,9 млрд грн, що на 4,4 млрд грн, або на 13,7 відс. більше ніж у вересні 2022 року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Наказ № 366: нова редакція форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку

06.10.2023 13:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що 08.09.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1226/40282 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2023 № 408 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 липня 2023 року за № 1280/40336) (далі – наказ № 366), яким викладено у новій редакції форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (Розрахунок).
З метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень законів України від 13 липня 2021 року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630), від 01 грудня 2022 року № 2792-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки» (далі – Закон № 2792) та постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718) форма доповнюється додатковими відмітками у полях 9 та 10.
З метою приведення у відповідність до Закону від 16 листопада 2022 року № 2761-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» викладається у новій редакції рядок 02 форми Розрахунку: «Кошти, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів». Слід відмітити, що рядок 02 заповнюється господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.
На виконання положень законів № 1630 та № 2792 викладено у новій редакції рядок 03 форми Розрахунку, у якому зазначається загальна сума прибутку (доходу), яка складається із суми рядка 03.1 + рядка 03.2 + рядка 03.3.
Крім того, Постановою № 718 (набрала чинності 20 липня 2021 року) внесено зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їхніми об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, якими передбачено зменшення з 80 до 50 відсотків нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних лісогосподарських, лісозахисних, інших підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, за умови спрямування ними 30 відсотків чистого прибутку (доходу) на цілі, визначені Постановою № 718.
З метою надання платникам можливості коригування та обрахунку показників у зв’язку зі зміною законом або Кабінетом Міністрів України базового нормативу відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку посеред звітного (податкового) року або після встановленого терміну подання до контролюючих органів Розрахунку за відповідний звітний (податковий) рік, форму Розрахунку доповнено новими блоками, а саме:
1. Блок «Коригування, пов’язані зі зміною нормативу відрахування» (рядки 14 – 16 форми Розрахунку).
2. Блок «Інформація щодо використання вивільнених коштів».
3. Блок «Інформація щодо напрямів використання вивільнених коштів».
4. Блок «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення бази відрахування)».
Крім того, відзначаємо, що блок «Виправлення помилки(ок)» (рядки 17 – 21) нової форми Розрахунку доповнено новим рядком 18, який дозволяє платникам виправляти помилки, що були допущені при коригуванні, пов’язаному зі зміною нормативу відрахування.
Також зазначаємо, що форма Розрахунку доповнена полем «Наявність додатків», у якому проставляється позначка «+» у разі подання Додатка ВП до рядків 17 – 20, 22 – 22.1 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Аналогічні зміни має Додаток ВП до рядків 17 – 20, 22 – 22.1 Розрахунку.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи наведене та те, що згідно з пунктами 49.18, 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ ПКУ податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також з метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 366 (зі змінами), має подаватись за підсумками 2023 року у терміни, встановлені ПКУ. При цьому платники дивідендів на державну частку можуть подавати уточнюючий Розрахунок за новою формою з 01.01.2024.
Детально зі змінами, внесеними наказом № 366, можливо ознайомитись у листі ДПС України (ДПС) від 18.09.2023 № 23127/7/99-00-21-02-01-07, що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78424.html .

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 3325: зміни до ПКУ у сфері організації та проведення азартних ігор

06.10.2023 13:37

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу на наступне.
Державна податкова служба України у зв’язку з внесенням Законом України від 10 серпня 2023 року № 3325-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон України № 3325-IX) змін до Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема у частині окремих уточнень щодо оподаткування суб’єктів господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор, які набрали чинності з 03 вересня 2023 року, повідомляє.
Внесені Законом № 3325-ІХ зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності суб’єктів грального бізнесу у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (зі змінами) (далі – Закон № 768), який визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 азартна гра – будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Частиною першою ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, що відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 37 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону.
Тож діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у сфері грального бізнесу визначено п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Згідно з п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ, зокрема, є:
- дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;
- дохід, отриманий від організації та проведення азартних Ігор у залах гральних автоматів.
Положеннями п.п. 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 ПКУ встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
- 10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);
- 18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).
Відповідно до п. 136.5 ст. 136 ПКУ податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток.
Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 ПКУ, з урахуванням положень підпунктів 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ.
Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 відсотків відповідно до п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 4154. Предыдущая cтраница | Страница 314 из 416 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua