Днями з промоакцією команда мобільного ЦОПу Павлоградської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) завітала до представників бізнесу м. Павлограда.
Актуальною тематикою залишається застосування РРО/ПРРО.
Податківці донесли ключові меседжі інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо особливостей проведення розрахункових операцій з урахуванням норм Закону України № 3219 та відповіли на запитання платників.
Наголосили, що більше інформації можна знайти на сторінках ДПС України та ГУ ДПС у соціальній мережі Facebook, а також у Telegram-каналі ДПС України.
РРО/ПРРО – необхідний інструмент прозорої діяльності. Адже ведення бізнесу у правовому полі стає потужним економічним тилом для підтримки нашої держави.
Все буде Україна!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Продовжуються комунікації податківців Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання щодо впровадження норм Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Днями, представниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено інформаційні зустрічі з підприємцями, які здійснюють свою діяльність у торгівельному центрі «Терра» по Бульвару Будівельників, буд. 27а м. Кам’янського, на ринку «Образцовий» у м. Дніпрі, на торгівельних об’єктах у м. Cинельниковому, на торгівельних об’єктах, які знаходяться по вул. Соборній м. Павлограда.
Під час заходу податківці надали роз’яснення суб’єктам господарювання щодо особливостей застосування РРО/ПРРО з урахуванням вимог Закону № 3219.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Впродовж січня – вересня 2023 року до спеціалізованої автоматизованої системи – сервісу «Пульс» від Контакт-центру ДПС України на розгляд надійшло 316 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 112 одиниць.
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
• щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 158 звернень (50 %);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 92 звернення (29,2 %);
• щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 10 звернень (3,16 %);
• щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (3,16 %).
У січні – вересні 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 150 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 22 звернення, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика 150 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
• питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 52 (34,7 %);
• про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 43 (28,7 %);
• контрольно-перевірочна робота – 27 (18,0 %);
• податкова знижка – 5 (3,2 %);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (2,7 %);
• інші питання – 19 (12,7%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 22 звернення.
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
• проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 6 (27,3 %);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (9,1 %);
• щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (9,1 %);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (4,5 %);
• інші питання – 11 (50,0 %).
За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 154 звернення, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 13 звернень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Днями за участі начальника Межівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмили Дудко відбулась зустріч з керівником Відокремленого підрозділу громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області» у Межівському районі з питань застосування РРО/ПРРО та новацій податкового законодавства.
У ході діалогу було надано роз’яснення щодо особливостей застосування розрахункових операцій, алгоритм застосування програмного забезпечення від ДПС для ПРРО, сплати майнових податків, мінімального податкового зобов’язання, зміни місцезнаходження платника, подання звітності в електронному вигляді, роботи Комунікаційної податкової платформи та інших питань податкового законодавства.
Посадовець зазначила, що Державна податкова служба України розробила інструмент для отримання електронних сервісів для громадян – застосунок «Моя податкова», який можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS! «Моя податкова» - простий і зручний за стосунок для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем – прокоментувала Людмила Дудко.
Наприкінці заходу присутні отримали тематичну друковану продукцію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Законом № 3050, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 69.33.
Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією.
Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація Російською Федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.
У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.
Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 1 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами).
Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв), визначені цим підпунктом, підлягали оподаткуванню єдиним податком.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.08.2023 набрав чинність Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо! Положення нової редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 91 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 91.4.1 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці (ФОП)), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Таким чином, ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п. 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані:
- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
- перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої або третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку першої групи);
- перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку другої групи);
- перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (платники єдиного податку третьої групи).
При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядках 5.2 та 5.5 якої зазначити дату (період) зміни (відмови) «з 01 жовтня 2023 року».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
За 9-ть місяців поточного року до державного бюджету платники Дніпропетровської області забезпечили надходження 9,3 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя та додала, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року державний бюджет отримав ПДВ майже на 1,3 млрд грн, або 16,2 %, більше.
ПДВ, що надійшов від платників нашого регіону у січні – вересні 2023 року, складає 41,6 % від загальних надходжень до державного бюджету по області.
Дякуємо сумлінним платникам за фінансову підтримку держави та стійку громадянську позицію.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Станом на 1 жовтня 2023 року 135,2 тис. субʼєктів господарювання зареєстрували реєстратори розрахункових операцій (РРО) та 306,7 тис. субʼєктів господарювання зареєстрували програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).
Загалом в Україні зареєстровано 951,4 тис. РРО/ПРРО, з яких: 289,6 тис. РРО та 661,8 тис. ПРРО.
Нагадуємо, що у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).
Водночас, цим же законом низку категорій суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійсненні діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).
Починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).
Коментарі: 0
| Залишити коментар