Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (зі змінами).
У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки у заголовній частині Декларації:
у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;
у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).
У табличній частині Декларації:
у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;
у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);
у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);
у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));
у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));
рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).
Водночас, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом восьми місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 104,5 млрд грн податків, зборів і платежів.
До Державного бюджету України у січні – серпні 2025 року надійшло майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали упродовж січня – серпня поточного року понад 30,6 млрд грн, що на понад 3,2 млрд грн більше минулорічного показника січня – серпня 2024 року. Темп росту надходжень складає 111,8 відсотки.
Державні цільові фонди з початку року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд гривень. Надходження збільшитись у порівнянні з січнем – серпнем 2024 року на понад 5,7 млрд грн або на 24,9 відсотки.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Висловлюємо вдячність платникам за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань, за фінансову підтримку економіки нашої держави! Це сьогодні ваш особистий важливий внесок в обороноздатність і незалежність України!» – зазначила очільниця податкової служби регіону.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Після запровадження мораторію лише за серпень кількість фактичних перевірок скоротилась майже на третину із збереженням якості їх результативності. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
У липні провели трохи більше 3,6 тис. фактичних перевірок. У серпні за оперативними даними їх кількість зменшилася більше, ніж на третину – до 2,3 тисячі.
«Змінюємо філософію проведення перевірок. Бо мораторій – це не про повну заборону, а обмеження. Активно застосовуємо ризик-орієнтований підхід», – додала вона.
Леся Карнаух підкреслила, що якщо бізнес працює чесно – держава має це поважати і не створювати зайвого тиску.
«Перевіряємо лише там, де дійсно є найбільші ризики та висока ймовірність порушень. Перевірки також не скасовані для тих субʼєктів, які займаються обігом підакцизних товарів. Визначили близько 80 ризиків. Податкова – не каральний орган, а партнер для бізнесу», – наголосила вона.
В. о. Голови ДПС підкреслила, що там, де немає підстав – немає перевірки. «Той, хто працює чесно, відкрито, не створює високих ризиків, може не перейматися. Це і є довіра та партнерство між державою та владою», – зазначила вона.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ДПС перевиконала план надходжень за 8 місяців на майже 71 млрд грн. Виконання плану надходжень за 8 місяців цього року становить 108,9 %, у серпні – 100,1 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Разом з кожним платником податків долаємо серйозні виклики. За січень –серпень до загального фонду державного бюджету надійшло 868,3 млрд грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року це майже +173 млрд грн (+24,9 %)», – сказала вона.
Щодо показників серпня по податках та зборах, які контролює ДПС.
Леся Карнаух нагадала, що змінами до державного бюджету були збільшені планові показники. Попри це ДПС у серпні виконала і це складне завдання. До бюджету надійшло 131,8 млрд грн.
У порівнянні з серпнем 2024 року – +29,8 млрд грн (+29,3 % до факту).
- Податок на доходи фізосіб – надійшло 30,7 млрд грн.
- Податок на прибуток підприємств – 51,1 млрд грн.
- Зібрано ПДВ – 38,0 млрд грн.
- Відшкодування ПДВ – 14,6 млрд грн.
- Акцизний податок — 15,6 млрд грн.
- Рента – 6,1 млрд грн.
- Інші надходження – 5,0 млрд грн.
«Дякую кожному платнику податків – саме ви щодня робите свій внесок у стійкість України», – зазначила в. о. Голови ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
При цьому, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки; розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, та ставки податку.
У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;
- визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.
Нагадуємо, по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Інформація про фіскальний чек створений програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) міститься на вебпорталі ДПС України в Реєстрі «Пошук фіскального чеку».
Пошук фіскального чека створеного ПРРО відбувається аналогічно як і чека створеного класичним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО). Для цього необхідно вказати в параметрах пошуку дані:
- номер фіскального чека;
- фіскальний номер РРО/ПРРО;
- дату та час проведення операції, яка відображена в чеку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацами першим і другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що самозайняті особи, зокрема, ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
На підставі відомостей з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які діють з 05.07.2025, контролюючий орган на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру призовників скасовує нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОП, яку мобілізовано або яка уклала контракт на весь період їхньої військової служби з місяця, в якому отримає такі відомості.
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Такій особі авансові внески з єдиного податку скасуються на весь період її служби з місяця отримання заяви контролюючим органом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Підставою для нарахування земельного податку є:
- дані державного земельного кадастру;
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами існує можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет.
Підпунктами 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет та реалізовувати через Електронний кабінет свої права та обов’язки.
Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2023 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155/VІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі, як зазначено вище, з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно – правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, зокрема, отримання будь-якого документу, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2. статті 421 ПКУ).
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01.0.2017 за № 942/30810, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 18 Порядку, листування контролюючих органів з платниками податків, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до Порядку.
Водночас направлення контролюючими органами таких листів платникам податків в електронній формі має ряд переваг, зокрема:
- отримання документів від контролюючого органу в електронному вигляді через Електронний кабінет;
- миттєве отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет;
- забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень, та іншої офіційної кореспонденції;
- зменшення кількості особистих візитів до контролюючих органів;
- постійний доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.
Крім того, Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який спрощує процес отримання податкових послуг платниками податків, мінімізує безпосередній контакт з органами ДПС та унеможливлює виникнення корупційних ризиків при наданні послуг.
Можливість здійснення листування в електронній формі створює умови для оперативної, надійної та зручної взаємодії платників податків із контролюючими органами.
Разом з тим, слід зазначити, що на сьогодні сервісами Електронного кабінету користуються понад 3,1 млн громадян, проте подано лише 115,8 тис. заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
Коментарі: 0
| Залишити коментар