22 січня українці відзначають особливе свято – День соборності України. Він символізує об'єднання людей і їхню спільну боротьбу за свободу рідної держави.
Співробітники Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області провели захід для суб’єктів пробації присвячений Дню соборності України.
У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка.
У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.
22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.
Офіційне свято - День соборності України - було встановлене указом президента (Леоніда Кучми) №42 «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року.
21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення злуки УНР та ЗУНР українська патріотична громадськість утворила перший «живий ланцюг» єднання - від Івано-Франківська до Києва (на той час Україна ще входила до складу СРСР). За різними підрахунками, взятись за руки в той день, аби з'єднати різні регіони нашої країни, могли до 3 мільйонів людей. Цей «живий ланцюг» проходив через Львів Рівне й Житомир і став одним із наймасштабніших у світовій історії (його довжина перевищувала 770 км).
Соборність уособлює не лише об’єднання територій, але й духовну згуртованість усіх громадян.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
1 січня 2026 року Україна відзначає 117-ту річницю від дня народження Степана Бандери. Для більшості українців сьогодні ім’я Степана Бандери є символом безкомпромісної і невмирущої боротьби за право української нації бути господарем своєї долі на своїй землі.
Для вшанування пам’яті провідника українського націоналістичного руху, який боровся за незалежність України, працівниками Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області проведений захід, на якому суб’єктам пробації розповіли біографію Степана Бандери та про його діяльність, яка мала значний вплив на український національно-визвольний рух.
Степан Андрійович Бандера належав до покоління, яке народилося перед або під час Першої світової війни. Головним формуючим дитячим та підлітковим досвідом цього покоління було масове насильство. Опитування української гімназійної молоді у 1920-х рр. засвідчує, що майже всі учні у дитячому віці були безпосередніми свідками воєнних розстрілів, ґвалтів та інших злочинів. Це покоління виросло в умовах жорсткого асиміляційного тиску польської влади. Частиною цього тиску було приниження національної гідності українців. У відповідь на це серед української молоді сформувався сильний психологічний запит на національного героя. Бандера змолоду свідомо готував себе до цієї ролі. Важливим був також соціальний чинник. Покоління молодих освічених українців у міжвоєнній Польщі було позбавлене шансу зробити кар’єру. Більшість посад були державними, а польська держава свідомо блокувала шлях до державної кар’єри для українців та інших національних меншин. По суті, це було покоління без майбутнього. Багато з них, Бандера зокрема, не змогли навіть завершити університетське навчання – тюрми стали їхніми університетами. Всі ці обставини штовхали молодих українців до радикалізації.
Діяльність Степана Бандери зосереджувалась на боротьбі за незалежність України в рамках Організації українських націоналістів (ОУН), де він очолив радикальне крило (ОУН-Б), організувавши підпільну мережу, масові акції протесту, збройну боротьбу проти польської та радянської влад, а після війни – міжнародну пропаганду та розбудову руху в діаспорі.
Сьогодні ми точно знаємо – незалежність України не малонадійна справа, а завершений історичний факт. І Степан Андрійович недаремно поклав за це своє життя. Нині Україна воює з росією, яка посягнула на державну незалежність і окупувала частину територій. Ім’я Степана Бандери й надалі звучить у цій боротьбі: ворогів це лякає, а українців надихає.
Коментарі: 0
Нова радість стала,
Яка не бувала
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ засіяла…
РІЗДВО ХРИСТОВЕ – це особливе свято, що наповнює людські серця теплом і милосердям, яке відзначається 25 грудня на честь народження Божого Сина.
Важлива і незмінна традиція на Різдво — це колядування. По вулицях і будинках колядники ходять, починаючи зі Святого Вечора, або з першого дня Різдва. Часто вони носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Така зірка символізує Вифлеємську, що ознаменувала народження Ісуса Христа.
Заходячи у двір або у будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі.
У день Різдва Громадська організація «Довіра-Дніпро», з якою співпрацює Дніпровський районний відділ м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, роздала солодкі подарунки дітям суб’єктів пробації.
Дніпровський районний відділ м. Дніпра висловлює щиру подяку керівнику громадської організації, військовому капелану Дмитру Потасю за допомогу. Дуже важливо знати, що є людина, яка знайде час, сили і бажання допомогти іншим. Бажаємо щоб доля за гідністю Вас винагородила за добре серце, відкриту душу і чуйність.
Коментарі: 0 | Залишити коментар