13 червня 1775 —
Освячено місце і закладено храм на честь святої Трійці у містечку Самарчук

Рішення про будівництво трьохпрестольної церкви на новому місці було прийняте ще у 1773 році полковим старшиною Самарської паланки Війська Запорозького Низового Яковом Легкоступом (Легким) та місцевими мешканцями містечка Самарчука (з 1795 року — Новомосковськ).

Духовне Правління Старокодацького Хрестового намісництва 21 травня 1774 року (за старим стилем) просило дозволу у Київського митрополита на будівництво церкви з середнім престолом в ім’я Пресвятої Трійці, лівим – в ім’я Трьох святителів і правим — в ім’я апостолів Петра і Павла. Благословенну грамоту від митрополита Гавриїла привіз до Самарчука ієромонах Давид. Кошовий Петро Калнишевський у листі до київського генерал-губернатора просив дозволу посланцям від Січі на купівлю дерева для будівництва. Дерево сплавили Дніпром до гирла Самари і привезли до містечка взимку 1773–1774 р. Місце для храму вибрали на високому місці, недалеко від берега річки, в центрі містечка, щоб споруду було добре видно з усіх боків.

Для будівництва храму запросили талановитого зодчого з містечка Нові Водолаги (колишня Харківська губернія) — козака Якима (Іоакима) Погребняка.