Життя на болоті

Десятки років борються з наступаючим на їх домівки болотом жителі підтоплених територій в районі вулиць Широка, Булавіна, Маршева у місті Кам'янське. «А куди нам подітися? Тут наш дім!» – кажуть люди.

Край землі

Вода тут всюди. Покриті маслянистою плівкою трясовини на місці городів, непрохідні зарості очерету у дворах і навколо, стояча вода в підвалах... Постійна вогкість руйнує і робить непридатними для проживання будинки, ломить і викручує суглоби місцевих жителів. «Тут крутить не на погоду, а весь час!» – зітхає самотня пенсіонерка Надія Іванівна. Стіни її будинку покриті плямами від вогкості, у дворі – канави для збору ґрунтових вод.

Про комарів тут краще не згадувати, як про нечисту силу: люди інстинктивно відмахуються і струшують головами, немов відганяючи всюдисущих кровососів.

Скільки жителів тавцілілих садиб залишилося серед боліт – не знає ніхто: багато жителів виїжджають, кидаючи затоплені будинки. Люди похилого віку вмирають, залишаючи нікому не потрібний спадок. «Нас вже давно повинні були виселити із зони підтоплення, – кажуть місцеві старожили. – Мабуть, влада вирішила заощадити – почекати, поки самі помремо!»

Люди живуть буквально на краю землі: щоб дістатися до центру міста, треба чекати на маршрутку за 5 гривень або півгодини йти вздовж болота. Вдень і вночі серед очеретів і трясовини снують шукачі металу, крадучи майно у жителів і руйнуючи покинуті садиби: пункти прийому металобрухту щедро розкидані навколо потопаючого району.

«Нам сюди ще собаку Баскервіллей – і повна картина проклятого болота!» – невесело жартують туземці.

Жертви індустріалізації і безгосподарності

Про причини підтоплення мешканці говорять різне. Багато хто звинувачує будівництво Дніпродзержинської ГЕС: згадують, що вода почала підніматися після будівництва греблі. Ще більше води стало, коли поблизу на леваді почали насипати звалище, потім побудували киснево-конвертерний цех ДМК. Новобудови, відвали металургійного шлаку та інших промислових відходів своєю вагою видавлюють ґрунтові води на поверхню – територія підтоплюється.

Відсутність стоку води – ще одна біда. «Дренажно-меліоративна система не працює. Канали заросли, забиті сміттям і мулом, – каже Людмила Смирнова, голова місцевогоквартального комітету. – Якби ці канали почистити – вода б хоч трохи відводилась, а так вона тут застоюється».

Дійсно, канали міської дренажно-меліоративної системи мало нагадують гідротехнічні споруди, спроможні виконувати свою функцію – прийом і відведення зливових стоків і ґрунтових вод. Їх і видно тільки місцями – здебільшого, у вигляді канав зі стоячою болотної рідиною. Комунальники щороку розводять руками: на обслуговування системи дренажних каналів не вистачає коштів. КП «Комсервіс» було створено якраз для обслуговування каналів і насосної станції, що перекачує стічні води до Коноплянки. Але на підприємстві то керівництво міняється, то техніки немає, то необхідних для роботи документів. В результаті «Комсервіс» встигає тільки аврально розчищати деякі ділянки каналів, коли повінь затоплює територію промислових підприємств і паралізує роботу транспорту в призаводському районі.

Сильні духом

«Тут залишаються тільки сильні – ті, у кого вистачає енергії постійно боротися з наступаючим болотом», – розповідає про сусідів Людмила Смирнова.

Голова квартального комітету з чвертьвіковим стажем, вона знає ціну цій боротьбі. «Були вибори – ми вибили собі освітлення вулиць Булавіна і Маршова, – хитро посміхається бувала Людмила Борисівна. – Після виборів ми нового депутата в нашому окрузі ще не бачили. Почекаємо – ближче до наступних виборів він обов’язково з’явиться!»

Нечасто, але нові жителі тут з’являються: недавно молода пара купила будинок на вулиці Булавіна– тепер вони укріплюють територію садиби, захищаючи її від підступаючого болота. Люди регулярно поглиблюють і розчищають систему саморобних дренажів у дворах і вздовж вулиць. Ростять дітей, які не бояться вогкості, болотного смороду і комарів.

Життя на болоті триває.

Поза зоною уваги

Проблема підтоплення територій у Кам’янському традиційно в тіні, не дуже обговорювана. Однак підтоплення загрожує не тільки втратою ділянок землі. Підтоплені території, як правило, межують зі звалищами промислових і побутових відходів. Ґрунтові води отруюються цими відходами та роблять всю територію підтоплення осередком отруєння і зараження.

Ілюстрацією ставлення влади до ситуації може служити стан міської дренажно-меліоративної системи. Поки змінюються керівники, система каналів приходить у занепад, все гірше виконуючи свою функцію.

Багато років не йде вода з погребів і підвалів будинків в районі вулиць Ялтинської, Лохвицької, Маяковського.

Тільки в другому півріччі 2016 року очікується фінансування проекту дренажної системи, що захищає від підтоплення район вулиці Лугової.

Кам’янське не бере участі в проектах проти підтоплень, що реалізуються за гроші бюджету області. Слід також зазначити, що населення територій, яким загрожує підтоплення, не веде організованою діяльності, щоб захистити своє право на безпечне місце проживання. Люди обмежуються спонтанними зверненнями до органів місцевого самоврядування та емоційними візитами до місцевих журналістів. Городяни обирають міських голів, депутатів – і не вимагають, щоб ті захищали інтереси своїх виборців. Виборцям необхідно навчитися користуватися тими законними інструментами управління, які існують в країні. Почати можна з того, щоб за прикладом вуличкома вулиці Булавіна, частіше нагадувати депутату свого округу, хто його виборці.

Нагадаємо, що Кам'янська громадська екологічна організація «Голос Природи» запрошує жителів Кам'янського почати боротьбу з підтопленням територій.