Петриківський розпис: 5 років з визнання ЮНЕСКО

Дніпропетровщина святкує культурний ювілей! У грудні 2013 року організація ЮНЕСКО включила петриківський розпис до переліку нематеріальної культурної спадщини людства.

До цієї важливої перемоги Петриківка, Дніпропетровщина та й вся країна йшли не одне десятиріччя. Було проведено багато роботи, щоб 600 експертів з 95 країн світу віддали свої голоси на сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Аби представити народне малярство світовій спільноті, влаштовували масштабну презентацію послам різних країн світу в Україні й велике мистецьке турне Європою.

П’ять років тому українську делегацію зустрічали молитвою, піснями та гучними оплесками. Як зазначив голова обласної ради Гліб Пригунов, саме завдяки майстрам, які розвивали Петриківський розпис сотні років тому, ми зараз і святкуємо таку важливу дату. Також він подякував та нагородив сучасних майстрів розпису:

«Я пишаюся, що саме тут в нашій області зосереджений центр української культури! Петриківський розпис - це наша візитівка. Ми бачимо щодня цей розпис на одязі, в інтер’єрі, на виробах мистецтва. Це не тільки гарно та яскраво, це велика праця наших співвітчизників - талановитих митців».

Після прийняття рішення організацією ЮНЕСКО митців Петриківського розпису постійно запрошують на міжнародні заходи. Майстри Петриківки, починаючи з 2013 року, вже встигли презентувати українське надбання у Греції, Латвії, Грузії та навіть Китаї.

Щороку в Петриківці за підтримки обласної ради походить масштабний етно-фестиваль «Петриківський дивоцвіт», який щороку збирає сотні професіоналів розпису та десятки тисяч гостей з різних куточків країни. Тут вже встигли встановити багато рекордів України: найбільший паркан, дерев’яна ложка, панно, стрічка – всі прикрашені Петриківським розписом.

«Ми будемо і надалі сприяти розвитку Петриківського розпису, адже це справжнє мистецтво вільних людей та справжній код української нації. Ми йдемо шляхом розвитку самого селища Петриківка. Ще нещодавно це було звичайне пострадянське село, зараз тут багато змін. Розвивається інфраструктура, покращується життєвий простір. Звичайно, ще багато роботи, але цей шлях розвитку - незворотній», - підкреслив Гліб Пригунов.