Когда же в Художественный музей Днепра вернут украденную картину?

Третий год продолжается эпопея с возвращением в наш город живописного полотна Михаила Панина, украденного из музея нацистами в годы оккупации.

Городской сайт еще в 2018 году рассказывал, что эту картину чудом удалось обнаружить на одном из художественных аукционов в США. Год спустя удалось уладить все формальности, связанные с возвращением картины на родину, о чем мы также писали.

Музейщики планировали, что уже в начале 2020 года шедевр реставрируют, и он займет достойное место в экспозиции нашего Художественного музея…

Но уже наступил февраль 2021, а о судьбе картины ничего нового не было известно. Что с ней?

К счастью, в Днепропетровском Художественном музее успокоили. Реставрация оказалась гораздо сложнее, чем можно было предположить. Ее проводят специалисты высочайшего уровня в Национальном научно-исследовательском реставрационном центре Украины. Но на темпы работ повлиял карантин и связанные с ним ограничения.

Вот что об этом сообщают в Днепропетровском художественном музее:

«Ця картина зберігалася в Дніпропетровському художньому музеї протягом 1914 – 1942 рр. та вважалася зниклою за часів Другої світової війни, має вагоме значення для історії музею, його колекції, творчої біографії художника та поповнення Музейного фонду України.

Минув рік від того часу, коли музейний експонат повернувся зі США до України. Ми розраховували, що термін реставраційних робіт, визначений фахівцями, дозволить показати наш експонат у 2020 році, але пандемія COVID-19 дуже вплинула на наше життя…

Реставратори розповіли нам, що під час більш ретельного дослідження картини виявилися чисельні фарбові нашарування, записи авторського живопису, що певною мірою ускладнює реставрацію.

Тому зараз триває процес видалення пізніх нашарувань з одночасним закріпленням фарбового шару. Попри те, що музейний експонат перебуває у складному стані, але й одночасно – у дуже надійних і професійних руках реставраторів. Щира вдячність генеральній директорці ННДРЦУ Світлані Стрєльніковій та співробітникам науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Тетяні Бичко, Володимиру Папушенку, Анастасії Черниченко, Ірині Сапєгіній, Михайлу Білошицькому, Ользі Бондар, Вероніці Грабовець, Олені Кравченко, Олені Морозовій-Сабадаш, Дарії Цитович та усім, хто долучений до цієї справи!».