Перейменування вулиць у Дніпрі: коментарі істориків, волонтерів, психологів

Рішенням міської ради у Дніпрі перейменували 33 вулиці. Найбільше змін в Амурському районі та Новокодацькому.

Катерина Леонова – представниця громадського об'єднання “ТАПС-Україна”, яке звернулось до міськради щодо зміни назв вулиць Рибінська та Челюскіна на вулиці імені 25-ї Січеславської та 93-ї Холодноярської Бригад.

“Дуже хочеться, щоб люди, які будуть ходити центральними вулицями міста, знали, що бригади, які захищають Україну, увіковічені саме на цих вулицях”, – пояснює Катерина.

Професор та декан історичного факультету ДНУ Сергій Світленко розповідає: триста п'ятдесят вулиць у Дніпрі перейменували ще у 2015 році. За його словами, вулиці, які змінили назву зараз – лише початок.

“Ми вже сьогодні маємо наробки – майже 300 найменувань, які слід розглядати, обговорювати і приймати”, – говорить професор.

Сергій Світленко каже: нинішнє переіменування можна вважати другою хвилею декомунізації у Дніпрі.

“Деякі назви викликають в нас певні історичні асоціації. Ось, наприклад, Біломорська. Вона пов'язана з Біломор-каналом, який будувався в часи масових сталінських репресій. Або Воркутинська вулиця – вона асоціюється з воркутинським повстанням тих ув'язнених українців, які були в сталінському ГУЛАГу. Псковська вулиця, напевно, з псковською дивізією, яка сподівалась дуже швидко захопити Київ і Україну. Тобто, це не наші назви і вони несуть негативні відчуття”, – повідомив Сергій Світленко.

Такі перейменування корисні для підтримки психологічного стану жителів міста, каже психологиня Наталія Валовська.

"Це про повагу до тих людей, які зараз боронять нашу країну, про підтримку волонтерів і про самосвідомість. Це про ідентичність, це про нову історію, яка зараз пишеться”, – зазначила Наталія Валовська.

Дніпрянин Олександр вважає: вшановувати у назвах вулиць Росію, яка розпочала війну проти України, недоречно.

“Ми не можемо цього робити, ось і все. В нас своя культура, своя історична пам’ять, своя ідентичність, і російської тут не повинно бути”, – говорить чоловік.

Переселенець з Бердянська Артур розповідає:

“Я за Україну, я за українські назви міст, щоб Україна процвітала зі своєю ідеологією, своєю культурою і не була дотичною до російських міст”.