Парк Кульбашной принял зарубежных гостей

Гости из Англии, Шотландии, Австралии были не простыми – это волонтеры гуманитарных миссий, помогающие Днепру и Украине в трудное военное время.

После подлого нападения россии на нашу страну Украине руку помощи протянул весь цивилизованный мир.

Немало зарубежных волонтеров приезжает с помощью и в наш город.

Таких гостей с особым радушием встретили в Ландшафтном парке Кульбашной, о котором неоднократно рассказывал Городской сайт.

Вот что об этих гостях рассказала основательница парка Светлана Кульбашная:

«Поки чекаємо, як понесе з України у Чорноє море..., намагаємось бути корисними.

Багато історій, багато людей.

Кілька днів приймали у себе гостей з Британії, Шотландії, Австралії. Волонтери з гуманітарної місії перепочили душею і знов у пекло.

На День пам'яті ходили з ними на Меморіал битви за Дніпро. Розповідали їм справжню історію, хоч вони і придуману совковими пропагандистами не знають. Багато спілкувались. Розповідали про Україну, історію, звички. Слухали про те, що вони роблять для нас, для України, що відчувають. Дивились у їх світлі обличчя. У скам'янілі обличчя, коли читали новини. Дивовижні люди. Обійми. Міцні обійми.

Ми варили борщ, кропив'яний суп, вони частували нас британським сніданком. Грали в покер. Навчалися танцювати шотланських танців. Стали свідками маленького щастя.

Дівчина з Британії розповіла, що її бабусі - полька та росіянка, і вона зараз переймається цією російською кров'ю. Бабуся з Далекого Сходу. Мій син запитав, а як її прізвище? - Галич, відповіла дівчина. Вона - українка, сказав син, розповів про Галич, Галичину, Зелений Клин на Далекому Сході... - Це є у Вікіпедії, спитала дівчина. - Є. Подивились і вона просвітліла! Серед ночі дзвонила додому, кричала від щастя, розповідала родині. Ми плакали просто.

Мир вже не буде таким, як був.

Ми змінюємо його кожен на своєму місці».

Как шотландцы учили украинок своим танцам можно посмотреть здесь.

Фото Светланы Кульбашной.