На Дніпропетровщині попрощались із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим

У Верхньодніпровську попрощались із загиблим військовим Ігорем Кузнєцовим. 30-річний чоловік загинув на Донеччині від артилерійського обстрілу. Полеглого Героя громада проводжала на колінах.

Близькі згадують – у шкільні роки Ігор був першим у навчанні та кращим у спорті. Брав участь в олімпіадах, мав нагороди та відзнаки.

«Ігор був скромним, чуйним та добрим хлопцем. На його обличчі завжди сяяла посмішка. У думках і вчинках ніколи не було зла. Він дуже любив і цінував своїх батьків. А ще – Батьківщину. І вважав за честь захищати країну», – сказала класна керівниця Юлія Буденюк.

Він боронив країну з 2014-го. Спочатку – у складі добровольчого батальйону. Потім підписав контракт із ЗСУ. Пройшов Піски та Авдіївку.

«Він завжди допомагав друзям та захищав рідних. Казав те, що думає, та відстоював справедливість. Пішов боронити країну, бо не міг бути осторонь», – розповів дядько Ігоря Сергій Кузнєцов.

У найважчі моменти Ігор звертався до Бога. Як закінчиться війна, хотів стати священиком. Планував освідчитися коханій та мріяв створити родину.

«Батьки виховали світлого, гідного та відважного хлопця. Ми з ним три роки просиділи за однією партою. У нього могло бути чудове життя, він міг створити родину і виховати гідних дітей. Хотіла б подякувати йому в очі за все, але змушена попрощатися», – поділилась однокласниця Ігоря Настя.

Напередодні повномасштабного вторгнення Ігор вивчився на оператора безпілотника та став десантником. Був командиром відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів. Боронив Харківщину, Сумщину, Запоріжжя. Загинув на Донеччині, виконуючи бойове завдання.

Поховали Ігоря Кузнєцова у селі Рубанівське, на території Свято-Покровського храму. Там, де чоловік знаходив спокій за життя.