Які перспективи будівництва у Дніпрі та Україні житла для переселенців та постраждалих від обстрілів ворога?

Вже цього року планували збудувати 36 тисяч квартир для вимушених переселенців та впровадити механізм соціальних векселів для купівлі житла.

При цьому ще влітку обсяг такого житла в країні оцінювався у 600 тисяч квартир. У липні було представлено відповідний державний проект.

Як він здійснюється і якими є житлові перспективи Дніпра та України, проаналізувала спеціаліст КП «Агентство розвитку Дніпра», одна з розробників стратегії розвитку нашого міста «Стратегія Дніпра 2030» Олена Іваницька:

«Демотивація шалена.

Не продивляється навіть натяк на те, що «ми не за це голосували, ми не так хотіли».

І це на фоні історій з розкраданням гуманітарки в Запоріжжі, з реставрацією доріг на Дніпропетровщині, історії про українського державного діяча (саме так він назвається у вікіпедії) на краденому шевролеті. І на фоні відсутності питомних реакцій або хоча би коментарів від влади і обранців.

І весь час йдеться про заміну понять через брак реальної національної стратегії.

Ще 15 липня на засіданні президії Конгресу місцевих та регіональних влад заступник голови офісу президента України (ОП) Кирило Тимошенко презентував Fast recovery plan з логотипом «Велике будівництво». Проєкт стосується житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Він розглядається як частина довгострокового плану відновлення і трансформації нашої держави.

Крім житла, яке планують викуповувати в забудовників, у сімнадцяти регіонах України та Києві за півроку планували побудувати 36 тисяч квартир для ВПО, при потребі (за підрахунками ОП) 600 тисяч квартир.

А тепер слідкуйте за руками:

1. Замість того, щоби надати знедоленим переселенцям шанс (вексель) вже сьогодні купити «хрущовку» чи половину хати, наприклад у Дніпрі, а потім самім вирішувати, залишатися або продати і на отриманий ресурс відбудовувати своє понівечене житло, наприклад у Бахмуті, нас заводять у коло державного будівництва соціального житла.

2. Соціальне житло, взагалі-то, це житло для військових, поліції та місцеві переселенські фонди на випадок локальних аварій або реконструкцій. Таке житло є тимчасовим, і ВПО так і залишаться безхатченками. Соціальне житло не можна кластеризувати, бо світовий досвід свідчить про перетворення таких районів на гетто. Вже до війни в Україні була поширена практика надавати квартири військовим у населених пунктах поруч із військовими частинами для можливості їм та їхнім сім’ям користуватися існуючою соціальною інфраструктурою. Це відбувалося за рахунок довгобудів.

3. Архітектурну спільноту вводять в екстаз розмовами про майбутнє проєктування і переключають з головних питань на рівень суто професійних та технічних: а чому проєктує тільки «Архіматика», чи запросять регіональних проєктувальників, малоповерхове чи багатоповерхове, з ліфтами чи без, секційне чи коридорне, а якщо коридорне, то що там з інсоляцією, а де там роль Національної Спілки архітекторів України і чи потрібно довнести зміни у ДБНи, а то ми від попередніх ще недостатньо охрініли.

Україна – чемпіон світу по створенню і затвердженню різних стратегій. Зараз у нас більше ста п’ятдесяти різних стратегій. Але сьогодні так і не затверджена одна національна стратегія, на яку мають орієнтуватись всі інші стратегії.

Ревізію мирної стратегії Дніпра з варіантами повоєнного розвитку треба розробляти усвідомлюючи, які люди разом із якими людьми будуть відбудовувати країну.

«Ідентичність» – це не просто слово».

Детальніше з цим питанням можна ознайомитись за наступним посиланням (стор 173-194).