Герои-«холодноярцы» глазами журналистов немецкого «Шпигеля»

Обстановка в Бахмуте – крайне сложная, но руководство страны приняло решение продолжать оборону города-крепости.

Одно из подразделений, которое обороняет Бахмут, - 93-я Днепровская отдельная механизированная бригада «Холодный Яр».

Не первый раз в расположении бригады побывали зарубежные журналисты. На этот раз с бронегруппой 93 бригады дежурили представители немецкого «Шпигеля». И вот что написали о буднях Большой войны:

«Журналісти німецького видання spiegel.de чергували з бронегрупою.

До уваги – фрагмент репортажу Крістофа Ройтера та Йоганни-Марії Фріц (фото) з Бахмуту.

«..Темно-зелена та пом’ята техніка раптово з’являються з-за стіни будівлі, все ще цілої. Дві бронемашини підрозділу 93-ї бригади ЗСУ. Вони є гордістю цієї крихітної групи бійців, точніше кажучи, єдиною зброєю, яку вони мають.

Низькогусенична техніка зі своїми стрілецькими гарматами носить не драматичну назву якогось хижого звіра, а досить прозаїчну абревіатуру БМП-2, що розшифровується як «бойова машина піхоти типу 2». Вона була створена в Радянському Союзі у 1980-х роках, перш ніж стати частиною арсеналу російської армії. Вони були захоплені українцями восени минулого року під час хаотичного виведення росіян із східного міста Ізюм.

Але тут, у передмісті міста Бахмут, де місяцями точаться запеклі бої, росіяни не подають жодних ознак відступу. Тижнями, хвиля за хвилею, вони кидають на фронт військових, дають залп за залпом із важкої артилерії та повільно відтісняють українських захисників, поступово оточуючи місто. На карті України Бахмут – це лише маленька крапочка на лінії фронту, що тягнеться приблизно на тисячу кілометрів.

Дебати в Німеччині, як правило, пов’язані із зазвичай невеликими поставками західної зброї. Але як виглядає ця війна в реальності? Які битви ведуться і яку роль насправді відіграє сучасна зброя з Німеччини, Америки та інших країн?

Напередодні цього раннього лютневого ранку російським військам неподалік вдалося захопити українську позицію, розповідає стрілець Євгеній. Тепер мета – відвоювати її. У рамках атаки дві БМП повинні висунутися в несподіване місце, щоб відволікти росіян від основного удару, який буде завдано в іншому місці.

«Трохи за фронтом, щоб привернути вогонь росіян до нашої позиції», – каже Євгеній.

Коли його запитали, чи вони коли-небудь намагався здійснити подібний маневр раніше, він пирхнув: «Тричі на день». Він спускається зі сталевого даху бронемашини на сніг: «Пішли зі мною!» Він йде через зруйновані кімнати будинку. «Ось, це останні три дні», — каже він, вказуючи на 1,5-метрову купу порожніх ящиків з боєприпасами. У сусідній кімнаті він каже — «Минулого тижня», вказуючи на ще більшу гору ящиків. Здалеку чути гуркіт артилерії. На дворі механік Ваня каже: «Росіяни, вони всі боягузи». «Гаразд, — він уточнює, — Просто вчора їх було забагато». Це їхній спосіб набратися необхідної мужності для майбутнього бою.

Євгенію та його товаришам майже час вирушати. Чоловіки провели весь ранок, використовуючи гумові молотки, щоб вбивати кожен снаряд окремо в металевий магазин, який подає снаряди в бортову гармату. «Виготовлено 1984», — написано на упаковці в коробці з боєприпасами.

«Півтори години заряджати, якщо всі допомагають. А потім за хвилину все вистрілюється», — каже Андрій, один із двох водіїв.

До війни він був таксистом, тому його бронемашину назвали «Таксист». Іншого називають «Гуцулом» на честь етнічної групи в Карпатах, звідки походять троє з п’яти чоловіків.

Їхня група була створена військовій базі півроку тому.

«З тих пір ми трохи побули разом», — каже Євгеній, намагаючись звучати невимушено. «Харків, Ізюм, Донбас».

Боєць Коля, який досі мовчав, відповідає, чи подобається їм захоплена бронемашина. Він каже, що воліє знову порибалити, ніж воювати на війні.

Проходить півгодини. Годину.

«Ранок минув, а ми ще не пішли полювати на росіян», — каже Ваня.

Вони повільно починають нервувати. Але потім з бункера командира приходить повідомлення: того ранку росіяни атакували першими. Машина Євгена має негайно виїхати до лінії фронту за кілометр і обстріляти ділянку лісу, з якої висувається російська піхота. Мовчки та серйозно Євгеній та його команда вирушають, повертаючись без пригод невдовзі після кількох залпів. Дві інші бронетехніки та зенітна машина викочуються зі своїх схованок на підтримку.

Потім хтось кричить: "Безпілотник!" Ніхто не знає, з якого боку він. Всі чоловіки ховаються вздовж стіни будівлі, а прес-офіцер, який нас супроводжує, каже, що пора збиратися. Звичайний день на фронті в Бахмуті.

Повний текст мовою оригіналу можна читати за посиланням: https://cutt.ly/98C7wIO».

Также о воинах 93-й бригады можно посмотреть сюжет Военного телевидения Украины:

Фото и видео со страницы 93 бригады «Холодный Яр».