11 дітей після складних опіків та операцій у Польщі приїхали на реабілітацію до Дніпра

Одинадцять хлопців і дівчат з різних областей країни повернулися з польського міста Ленчна. Тіла цих дітей сковували рубці після опіків. Аби полегшити їм життя, лікарі з Америки, Польщі та України об’єдналися. За тиждень провели понад 30 операцій. Тепер – реабілітація. Її вони пройдуть в одному з медзакладів Дніпропетровщини.

Начальник ОВА Сергій Лисак навідався до малечі та підлітків. Аби підняти бойовий дух – привіз подарунки.

«Лікарі трьох країн об’єдналися, аби допомогти нашим дітям. Хлопцям та дівчатам, тіла яких сковують рубці після опіків. Одинадцятьох таких пацієнтів зустрічали на території польського міста Ленчна. Найменшому – два роки. Найстаршому – 16. Там на них чекав доктор Геннадій Фузайлов. Людина, котра з медиками нашого регіону працює вже більше десяти років», – зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Аби допомагати українським дітям, він зібрав найкращих фахівців. Спільно з нашими медиками вони консультують, спостерігають та ведуть маленьких пацієнтів. Щороку обирають тих, чиї випадки вважають найскладнішими. Оперують, аби повернути дітям якість життя.

«Раніше місію проводили в Україні. Та через повномасштабну війну минулорічна зустріч була неможливою. Втім знайшли таки вихід. 11 американських фахівців Гарвардської медичної школи прийняли наших дітей у Польщі, – каже директор одного з медзакладів області Олексій. – До місії вперше включили і лікаря-психіатра. Бо нині наші пацієнти потребують й цієї допомоги. Як сказали іноземні колеги, створили такий собі «медичний спа» для хлопців і дівчат».

Цього разу до лікарів з США приєдналися і пластичні хірурги з опікового центру Люблінського медичного університету. Спільно за тиждень вони провели понад 30 операцій.

«Є складність після опіків. Наприклад, у 4 роки з пацієнтом все гаразд. А у п’ять, коли він почав швидко рости, через рубці його рука перестає розгинатися, – пояснює лікар-комбустіолог медзакладу області Артем. – В американських лікарів чимало роботи й досвіду. Вони виконували такі речі, з якими ми могли навіть не стикатися. Пересадки нервів, переміщення сухожилля. Кожну операцію наших дітей ми обговорюємо, щоб впроваджувати їхні методики вдома».

Серед тих, кого оперували у Польщі, – шестирічна Євгенія з Дніпра. Вона була зовсім крихітною, коли в оселі її бабусі зайнялася проводка. Дівчинка не змогла вийти з палаючої кімнати. В результаті – 60% тіла в опіках.

«Лікарі зробили все, щоб Женя не тільки вижила, а й ходила. Це здавалося неможливим, бо перші місяці вона пересувалася на колінах через зігнуті ніжки, – пригадує прабабуся дівчинки Валентина. – Ми пройшли вже понад 25 операцій. Під час однієї з останніх нам корегували ніжку. Палець на ній перпендикулярно до стопи стояв. Наші медики це виправили. Американські ж у Польщі обробляли лазером шов».

Сьогодні Євгенія з усмішкою на вустах. Каже – лікарі її найкращі друзі. Навідуватися до них вона не боїться. Більше того – заспівує український хіт, йдучи на процедури. А коли виросте, й сама мріє одягнути білий халат.

Під час цьогорічної виїзної місії було прооперовано дітей з Дніпропетровської, Одеської, Харківської, Миколаївської та Кіровоградської областей.