«Мій чоловік – герой!»: історія дружини загиблого військового медика, яка сама виховує двох дітей

Андрій Пилипенко був на передовій у складі 118 роти ТРО старшим медиком. Він трагічно загинув на Донеччині у вересні минулого року від ворожого танкового обстрілу.

Сьогодні його дружина та двоє дітей вчаться жити по-новому та щиро вірять у перемогу України, пише «Наше місто».

Наталя посміхається крізь сльози і каже просто: мій чоловік – герой!

Андрій пішов служити спочатку в Варту Дніпра, а потім у травні вже був на передовій у складі 118 роти ТРО старшим медиком. Андрій прослужив три місяці. А потім був фатальний танковий обстріл на Донеччині, село Велика Долина. І він загинув. Востаннє говорили вони телефоном 28 вересня.

А потім було безліч бюроктратичних складнощів, нерозуміння правда це чи ні. Спочатку Наталі довелось проводити впізнання по фото. І найгірше підтвердилось – це був її чоловік.

Як пояснили дітям, що тато загинув? Як знайти слова для дев’ятирічного Дмитра, який дуже любив свого тата, ходив з ним на риболовлю? Чи для Вікторії? Якій тринадцять і тато вчив її грати на гітарі?

Сьогодні вони вчаться жити знову. У своїй новій реальності. Дмитро дуже схожий на тата. Андрій був присутній під час його народження. Сьогодні Дмитро мріє про собаку і навіть придумав їй ім’я. Попри весь жах і біль ця родина настільки випромінює любов та жагу до життя. Можливо тому, що Наталя викладачка у молодших класах. Вона завжди вміє знайти ті потрібні слова та емоції.

Сьогодні вони живуть згадами про те, яким був Андрій. Передивляються фотографії. Наталя згадує початок їх стосунків. І коли під час інтерв’ю вона про це говорить, то ніби звертається до нього, дивлячись на світлині на дивані…

Це була щаслива родинна. В якій була любов та щастя. І яку розірвала війна. Але попри все, Наталя категорично не хоче їхати за кордон.

«БФ «Діти Героїв» дякую за вашу роботу, за підтримку, тому що самостійно з двома дітьми важко б було», – сказала дружина загиблого військового.