Дніпровська кінорежисерка Катерина Стрельченко поділилася зворушливою історією свого собаки

Пес Декстер із незвичайною долею з'явився у родині Катерини напередодні повномасштабного вторгнення.

У житті та творчості Катерини багато що пов'язане із собаками. Нагадаємо, що вона стала автором актуального фільму присвяченого роботі Павлоградського кінологічного пошуково-рятувального загону «Антарес», про що вже розповідав Міський сайт.

І членами її сім'ї різні собаки були вже давно.

Але на їхньому тлі виділяється Декстер, про долю якого Катерина Стрельченко розповіла:

«Два роки тому ми взяли в родину Декстера - собаку, про якого не знайли геть нічого, окрім того, що хазяїна в нього нема.

Коли ми привезли його додому, в нас не було ні будки для нього, ні миски, ні імені.

Одразу після повномасштабного Дмитро Панков пішов служити, і я залишилася сам-на-сам з величезним псом, до якого не знала, як підступитися.

Після перших прогулянок в мене нестерпно болів поперек, руки і ноги, бо Декс тягнув повідок щосили, просто не звик гуляти.

За два роки я почула, мабуть, півсотні компліментів, який він гарний. Мені особисто зробили комплімент один раз, місцевий божевільний, який вигнав з хати дружину і позвав жити до себе. Тобто, верогідність почути комплімент на прогулянці з Дексом зводиться фактично до нуля)

Декс служив в УДА. Це обернулося для нього проблемами зі здоров'ям, яке, на щастя вдалося відновити.

Я нічого не змогла зробити з його бажанням ганяти котів. Це щось з минулого. Тому вдома в нас є "час собак" і "час котів".

Одного разу Декс на прогулянці схопив у зуби гуляючу курку. Потім випустив. Свідків події не було і я зекономила нервови клітини.

Цей собака дуже не любить залишатися наодинці. Вольєр не поважає, але вимушено терпить.

У Декстера не буває поганого настрою. Він завжди радий тебе бачити, а прогулянки для нього - справжнє щастя…».

Фото Катерини Стрельченко.