Герои Днепровской бригады ТРО: «Хантер», любящий кошек и собак

Александр с позывным «Хантер», несмотря на пенсионный век, во время Большой войны не смог усидеть дома.

И вот в чем парадокс. По словам Александра, дома его одолевали возрастные болячки. А на передовой болеть некогда – все хвори сняло, как рукой.

О побратиме-ветеране в 128 Днепровской бригаде ТРО рассказали:

«Знайомтеся, це Хантер, у миру Олександр.

Він любить собак і котів, а ще він добряче воював і звання ветерана бригади отримував неохоче, через досягнення пенсійного віку. Здавалося б, сиди вдома, насолоджуйся життям, але ж ніт!

Хантер поїхав до своїх побратимів у батальйон, щоб за власний рахунок ремонтувати автівки, які пошкодили російські міни у лісосмугах і погані дорогі.

Хантер чесно каже, що на домашньому відпочинку його наздогнав поганий тиск і усілякі вікові неприємності, а повернувся до побратимів - болячки як рукою зняло!

Вже тиждень тут, у далекому донецькому селі, стан здоров’я підозріло покращився. Вирішив не вірити собі - пішов до медиків. Ті кажуть, що дійсно тиск у нормі, серце як годинник. Тому Хантер вже скрутив з пошкоджений міною кардан, збирається везти його до Дніпра на ремонт і одразу ж назад.

Каже, тут природа і гарні люди лікують».

Фото 128 бригады.