Дніпровського мандрівника Сергія Гордієнка повернули у минуле

Відомий мандрівник і дослідник отримав дуже незвичайний подарунок, який допоміг йому перенестися більш ніж півстоліття тому назад.

Саме завдяки цьому об'єкту тоді ще маленький Сергій Гордієнко «захворів» мрією про майбутні подорожі. І ось – знову чудова зустріч із ним!

Про цей подарунок та мрії, що стали реальністю, Сергій Гордієнко розповів:

«ДУХОВНИЙ ПОЧАТОК ВЕЛИКИХ МАНДРІВ (або про те, як у житті все пов'язане).

- На багатоденні риболовні мандрівки мій Тато брав мене, ще як я був дошколяриком, - пригадує Сергій Іванович Гордієнко. - Так, мені було страшенно цікаво, я був у надзвичайному захопленні, але весь мій захват тоді був ще несвідомий. Я просто радів пригодам й не замислювався про своє майбутнє, про те, як Велика Путь, Її Величність Дорога пов'яжеться з моїм Життям.

А потім класичному вундеркінду Сергійкові Гордієнку, що одна за одною "проковтував" дорослі книжки, у 8 років потрапив до рук твір Вільяма Блая "Бунтівливий "Баунті"...

- Отоді-то, прочитавши цю книжку, я і "захворів" на все життя мандрами! - продовжує всесвітньовідомий нині український експедиціонер. - Саме тоді я вирішив присвятити себе Дорозі, стати професійним мандрівником.

...І от Сергієві Гордієнку вже за 20. Він уже майстер спорту СРСР зі спортивного туризму. Але його кипучої енергії вистачає не лише для встановлення все нових і нових особистих рекордів - він засновує у Дніпропетровську Клуб спортивного туризму "Берінг", об'єднуючи навколо себе, навчаючи таких же романтиків, як і сам. За кілька років "Берінг" стає одним з кращих турклубів Союзу. І, звісно ж, на його емблемі зображено той самий легендарний "Баунті"...

...Зараз видатному вітчизняному мандрівникові вже 66. Дочка Аліса (чиїм ім'ям батько назвав свого часу один з гірських перевалів ув Антарктиді) в евакуації, у братній нам Великій Британії, в славному місті Манчестері. І ось днями звідти від доньки Сергій Іванович отримав невеличку посилочку.

- Відкриваю пакунок, а там - мій "Баунті"! Така симпатична і витончена модель його!.. - очі професійного мандрівника зволожуються від почуттів. - Господи, це ж треба! Моя Аліса не забула ту давню історію і отак догодила батькові!..

А й справді ж - наскільки чудернацькими можуть бути хитросплетіння Долі! Це ж треба було Алісі десь у нетрях Манчестера - цілком випадково! - зайти в крихітну антикварну лавку. І побачити там модель корабля, історія якого зробила з її Батька того, ким він є зараз, принесла славу, любов тисяч послідовників і, звісно ж, стільки незабутніх пригод...

- І в цьому я вбачаю добрий знак мені Згори, - говорить Сергій Іванович. - Він мене ще більше укріплює у вірі, що Україна обов'язково переможе, і що я відновлю після завершення війни свої морські експедиції!».

Фото зі сторінки Сергія Гордієнка.