У Дніпрі розкривали секрети архівної справи України

У нашому місті побував керівник Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

Спеціальну зустріч із ним провели у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.

На ній Анатолій Хромов відверто розповів журналістам про Національний архівний фонд України, про його розвиток та впровадження нових технологій. Про те, які секрети зберігає Державний архів, і коли вони будуть розкриті. А також про те, як впливає на архівну справу Велика війна.

Докладніше про це розповіли у Дніпропетровській обласній організації НСЖУ:

«Дніпровський центр журналістської солідарності запросив до діалогу людину, яка знає про архіви все – кандидата історичних наук Анатолія Володимировича Хромова. 

Він очолює Державну архівну службу з грудня 2019 року. Саме за його головування унікальні архівні документи в Україні почали оцифровувати. Пан Анатолій розуміє, що нині на Дніпропетровщині живуть медійники з Донецької, Луганської, Херсонської областей. Для них особливо цінно мати можливість попрацювати з інформацією про рідні населені пункти та земляків.

– Деякі українські території знаходяться в окупації, але це не значить, що зупинилася робота архівістів. Архівна справа тримається і більше того – розвивається. Архівісти знають, що є документи важливі для всієї нації. Їх треба зберігати вічно. Так і формується Національний архівний фонд, – підкреслив керівник архівної служби. Він водночас звернув увагу, що релоковані архіви активно працюють, Луганський – у Дніпрі, Донецький, – у Тернополі.

Сьогодні пріоритетом у діяльності всіх архівних установ є оцифрування. Україна демонструє найкращі показники у цьому напрямі не лише на національному рівні, а й у світі. Цій справі, в першу чергу, сприяють міжнародні партнери.

– Війна – велика загроза для архівів, – наголосив Анатолій Хромов. – Нам важливо працювати над їхнім збереженням. Минулого року вся система архівів України оцифрувала 21 мільйон аркушів. Це рекордний показник. Плануємо за результатами 2024-го вийти на цифру 30 млн. Більше того, ми легалізували цифрові копії, які мають таку ж силу, як і оригінал.

Концепція роботи Національного архівного фонду полягає у відкритості. Це його сила, адже на радянському просторі було все інакше і доступ до архівів обмежувався. Експерт звернув увагу, що двері архівних установ завжди відчинені для медійників. Журналіст може безкоштовно працювати в архіві, робити копії на телефон. Якщо ж представник ЗМІ замовляє в архіві професійну копію – вона вже буде коштувати грошей.

– Розсекречено майже все. Вам, медійникам, є з чим працювати. Але хочу звернути увагу: не кожен архівний документ є правдою. Не завжди документ може висвітлювати історичний факт. Ми розуміємо, що таке Радянський Союз. Були провокації, на деяких документах є навіть сліди крові. Тому журналістам я б радив вмикати критику і співставляти кілька джерел, – резюмував Анатолій Хромов».

Фото – Віктор Качанов.