День народження гривні: експерти КНДІСЕ розповіли, як посилюється захист національної валюти, про хитрощі фальшивомонетників та досвід у їх викритті

2 вересня 1996 року в Україні розпочалася грошова реформа, і наша держава отримала свою національну валюту – гривню. І, звісно, як і практично кожна валюта світу, гривня привернула увагу фальшивомонетників.

Як з роками посилювався захист гривні, на що першим необхідно звернути, щоб вам не підсунули фальшиві гроші, та як колись здобутий досвід дозволяє виявляти вже нинішні високотехнологічні підробки – про це з нагоди 28-річчя гривні розповіли фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в ексклюзивному коментарі УНН.

За інформацією Нацбанку України, за підсумками першого півріччя 2024 року на мільйон штук справжніх банкнот припадало 3,4 підробки. Порівняно з минулим роком приріст підробок сягнув 62%.

При цьому фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначають, що хоча проблема підробок є актуальною і сталою, однак останнім часом не було зафіксовано значного зростання кількості підробок, які потрапляють на експертизу.

"Зловмисники намагаються підробити саме купюри більшого номіналу. Був період, коли масово потрапляли на дослідження фальшиві купюри номіналом 200 гривень зразка 2007 року та номіналом 500 гривень зразка 2006 року", - розповідають експерти.

Фахівці підкреслюють, що шахраї намагаються імітувати ключові елементи захисту банкнот, такі як шорсткі місця та поліграфічні способи друку. На сьогодні гривня захищена трьома типами друку: металографським, плоским та високим. І хоча фальшивомонетники намагаються відтворити багато з цих елементів, та все одно проявляються слабкі місця підробок.

У банкнотах присутні три види друку - офсетний, глибокий та високий. Наприклад, серія банкноти виконана високим способом друкування або втисненням. Це робить елемент таким, що відрізняється на дотик від решти на банкнотному папері. Деякі елементи українських банкнот можна побачити за певних умов, зокрема, нахиливши їх під правильним кутом. Так, наприклад, на 100-гривневій банкноті на номіналі можна побачити слово "гривень", якщо подивитись на неї скоса. Аналогічний елемент захисту присутній і на інших банкнотах - зазначають фахівці КНІДСЕ.

Також фахівці нагадують, що без спеціального обладнання користувачам доволі складно відрізнити фальшиві гроші від справжніх. Попри це, існують кілька основних характеристик, на які слід звертати увагу, а саме:

• Водяні знаки (перевірте, чи є водяний знак на купюрі, тримаючи її проти світла. Цей знак повинен бути чітким і однорідним);
• Захисна стрічка (на багатьох банкнотах є спеціальна стрічка, яка вбудована в папір. Вона повинна бути добре видимою під різними кутами);
• Мікродрук (уважно розгляньте дрібні написи та елементи на банкноті. Підроблені купюри часто мають розмитий або нечіткий мікродрук);
• Тактильні елементи (на справжніх банкнотах є рельєфні елементи, які можна відчути на дотик. Зазвичай це літери або цифри);
• Колірні переходи (деякі елементи на купюрі можуть змінювати колір при зміні кута огляду. Це може бути, наприклад, число номіналу).

Щодо того, як фахівцям вдається досить швидко розпізнати підроблені гроші, то тут на допомогу приходять не лише сучасна техніка, але й попередній досвід колег. Мало хто знає, але саме завдяки фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз наприкінці 70-х років вдалося затримати найбільш відомого та талановитого фальшивомонетника радянського союзу Сергія Баранова. Його підроблені купюри номіналом 25 карбованців розходилися по всьому срср.

"Його підробки настільки точно відтворювали офіційну валюту, що навіть досвідчені касири банків та працівники фінансових установ не могли їх відрізнити від справжніх. Досить довго Баранову вдавалося непомітно здійснювати свою діяльність, доки КНДІСЕ не отримав кілька підозрілих купюр для дослідження. Експерти інституту, маючи передове на той час обладнання та великий досвід, змогли виявити тонкі деталі, які відрізняли підробки від справжніх грошей", - пригадують експерти КНДІСЕ.