Як туалет врятував життя нашому воїну на передовій

У житті наших захисників трапляються часом і найдивовижніші ситуації.

Три роки за незалежність України бореться відомий історик Дніпра Дмитро Каюк. З перших днів повномасштабної війни він пішов добровольцем до 128 Дніпровської бригади ТРО.

На своїй сторінці в соцмережі він публікує нариси про різні сторони життя героїв. У тому числі – про тих, які навряд чи ще десь дізнаєшся.

Нещодавно Міський сайт опублікував розповідь нашого земляка про те, як за умов фронту доводиться обладнувати туалети.

А зараз Дмитро Каюк розповів про дивовижний випадок, коли така споруда врятувала життя нашому воїну:

«За мотивами мого допису про особливості виділення кінцевих продуктів метаболізму з організму на нулі, один наш хлопчина з мінбату (мінометна батарея) поділився своїм досвідом.

Була якось в них позиція на сільському подвір’ї. Дуже зручно. За сарайчиком міномет. Звідти й стріляли. В хаті грілися. В льосі ховалися під час обстрілів. А в туалет ходили до вуличної вбиральні. Як на фронтовий вимір - цілком комфортне життя.

Каже, один раз пішов до вбиральні. Тільки но зняв штани, присів і тут як рвоне! Там де декілька секунд до того була його голова - діра.

Уламок від важкого калібру наскрізь пробив стінки дерев’яного короба. А він цілий! Мало не рачки зі спущеними штанами доплигав до льоху й сторчака злетів униз.

Отаке везіння буває на фронті.

Все буде 4.5.0.

На фото, виконаному фотокором Валерієм Кравченком, саме те подвір'я і саме та вбиральня. Мінбат веде вогонь по піхоті московитів».

Фото Валерія Кравченка.