Шанс на дев’яте життя: як у КП «Зооконтроль» у Дніпрі тварин повертають з того світу

Досить часто собаки і кішки страждають від справжніх шкуродерів. На жаль, таких прикладів у дніпровському КП “Зооконтроль” достатньо.

Про те, як у Дніпрі рятують тварин, розповість «Наше місто».

На кішці сліду живого не було. Та й сама вона, здавалося, вже мертва. На землі тільки бездиханне тіло, а душа вже в раю. Дніпрянка, яка зателефонувала в «Зооконтроль», так і сказала: «Приїжджайте, заберіть труп тварини». Комунальники поїхали за викликом.

– На дорозі дійсно лежав труп, – розповідає Ірина Пономаренко, начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль». – Його вже вподобали мухи та черв’яки. Але коли водій мав намір помістити тіло в пластиковий мішок, він помітив, що кішка жива. Вона дихає! Дуже швидко, на мигалках, напівмертву тварину доставили до нас. Лікарі-ветеринари чаклували над нею кілька годин. Стан пацієнтки був жахливим. Дві лапи поламані, щелепа зламана. Око довелося видалити, але кішку врятували. Поступово вона поверталася до звичайного життя. Потім їй навіть знайшли господиню.

З людською жорстокістю щодо собак і котів дніпровським комунальникам доводиться стикатися чи не щодня. Люди, якщо їх там можна назвати, навмисно калічать тварин, прирікаючи їх на повільну, болісну смерть.

– Це не жертви ДТП, – продовжує розповідь Ірина. – Під колеса машин котики й песики можуть потрапити через неуважність водіїв або через власну необережність. Так буває. Тут інше. Звіряча жорстокість. Як назвати тих, хто викинув кота з десятого поверху? Те саме запитання можна поставити тим, хто зняв скальп сокирою або лопатою з милої дворняжки. На щастя, її вдалося врятувати, хоча медики оцінювали шанси лише на 10 відсотків.

Нам показали песика, якому відрубали лапу. Апарат Ілізарова не дає змоги їй спиратися на всі кінцівки, доводиться пересуватися переважно на задніх лапках, через що страждальницю називають Кенгуру. Порівняно з ними товариській кане-корсо Ксюсі пощастило. Господарі її просто кинули в чистому полі, де вона марно шукала хоч якусь їжу.

– Це був дуже виснажений собака, – констатує співробітниця «Зооконтролю». – Доходяга! Невідомо скільки днів без їжі та води. Підбирала неприбрані пшеничні колоски. Коли ми її забрали, важила 14 кілограмів. Зараз уже – за 30 кг. Ксюха житиме!